Розмір: 68,0 х 28,0 х 21,0 см
71,0 х 34,0 х 26,0 см
Мідь
В колекції: надходження до 1937 року
Натуралізм і антична міфологія знаходять своєрідне поєднання у сюжетно і тематично споріднених скульптурних композиціях, у яких втілені жіночі образи – «Діана» та «Флора». Хоч в музейних інвентарних книгах прізвище автора не вказано, та є припущення, що авторкою цих чудових робіт є наша землячка, скульпторка, художниця Юлія Миколаївна Бразоль-Леонтьєва (1856 — 1919), оскільки вона часто зверталась у своїй творчості до міфології саме через жіночі образи — «Аврора», «Пісня Ізиди», «Леда».
Останні роки свого насиченого на події та творчість життя Юлія Миколаївна провела в Лебедині, де влітку 1918 року була організована її персональна виставка. Деякі мистецтвознавці відмічали, що саме скульптурні твори є найзначніші за художньою виразністю у творчості мисткині.
Як відомо, всі живописні, графічні та скульптурні роботи Юлії Бразоль-Леонтьєвої потрапили до колекції музею до 1937 року, завдяки засновнику та першому директору музею Б.К. Руднєву (1879 – 1944).
Мідні статуетки «Діана» та «Флора», які десятиліттями прикрашають експозицію художнього музею є втіленням краси, граційності й довершеності.
Діана – у римській міфології богиня полювання, покровителька тварин, квітучих полів, зелених гаїв і лісів. Її особливо поважали сільські жителі, оскільки під час свого полювання вона проганяла шкідників з полів і хижаків від стад. Діану ще називали Трівією — богинею трьох доріг (її зображення поміщалися на перехрестях), це ім’я тлумачилося як знак потрійної влади: на небі, на землі, під землею.
Також Діану в римських провінціях шанували як «господиню лісу». Діана — один із персонажів поеми Овідія «Метаморфози». Сюжет про покарання необачного мисливця вічно цнотливою богинею, яку випадково побачив оголеною мисливець Актеон, стала темою багатьох творів мистецтва.
У нашому випадку Діану зображено під час полювання. Короткий легкий одяг на стрункому дівочому тілі, волосся зібране в тугий вузол, у лівій руці високо піднятий лук, збоку до пояса прикріплений сагайдак зі стрілами. Стрімка поза та вся увага дівчини направлена на полювання здобичі. Водночас образ богині має вишуканий, елегантний характер. Вона є уособленням жіночності і краси.
Флора — римська богиня, культ якої був поширений у Середній Італії. Вона була богинею квітів, розквіту, весни і польових плодів. В античному мистецтві Флора зображувалася дівчиною або молодою жінкою, увінчаною квітами. Таке її зображення стало поширеним сюжетом у мистецтві нового часу. Переносно Флора — рослинність.
Фігура молодої дівчини в короткій сукні з ніжною трояндою на грудях, як символ чистоти, краси і життя, та довгим тонким стеблом рогозу у руці немов застигла у русі.
Саме «Діана» і «Флора» є однією із улюблених персонажів і образів живописців і скульпторів на протязі багатьох століть, починаючи зі Стародавнього Риму і до наших днів.
Ближче познайомитися зі скульптурними композиціями «Діана» і «Флора», а також іншими скульптурними роботами від XVIII до ХХІ століття, можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.
Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ
