У маєтку Хрущових

0
175

Сергій Жидель відомий український живописець. Його полотна добре знані не лише в Україні, а й за кордоном, де тривалий час жив и працював художник.

Жидель вмів писати будь-які сюжети, тонко і гармонічно підбираючи колорит. Та найбільше художнику вдавалися саме пейзажі. Природа завжди займала особливе місце в його душі. Він захоплювався красою української землі, її храмами, селами, доброзичливістю простих людей. Його творча спадщина налічує десятки полотен із зображенням пейзажів. Серед них, і «У маєтку Хрущових», що написане в селі Лифине, у 2015 році.

Лифине – це те, місце, де побувавши раз, мрієш повернутися знову. Лифинські околиці, за своєрідний і неповторний ландшафт, знаний історик архітектури та мистецтва Віктор Вечерський називав «Лебединською Швейцарією». Безумовно, митця, як справжнього цінителя краси, не могли не підкорити ці місця. На своєму полотні він зобразив винний склад маєтку Хрущових, що дивом вцілів у круговерті бурхливих подій ХХ століття.

При погляді на картину створюється відчуття світлого і радісного настрою. Незважаючи на відчутне запустіння і занепад садиби, у нас не виникає смутку. Жидєль милується цим куточком поміщицької садиби.

Літнє небо вкрито легкими хмарами. Художник не зображує сонце. Він лише вміло використовує певні відтінки синього, зеленого та коричневого, щоб показати, що зображений ним день сонячний.

Жидель не прописує кожну деталь. Мазки його пензля вражають широтою, особливим об’ємом і глибиною. Особлива палітра з поєднанням синіх та зелених тонів, додає полотну якусь загадку і романтику. Завдяки цьому, трава і ліс вдалині перетворюються у казкові сині гори. Майстерні переходи кольору дозволяють глядачам побачити особливу чарівність природи.

Пейзаж «У маєтку Хрущових» (п., о., 45,0х40,0 см) подарований автором художньому музею у 2016 році, після персональної виставки художника.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За літературними джерелами:

  1. В’ячеславова О. Світ Божий, як Великдень… // ОМ. 2003. № 3.
  2. Камінний цвіт Луганської землі мовою образотворчого мистецтва: Альбом. К., 2002.
  3. Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво. Суми: ПФ «Видавництво «Університетська книга», 2018. С. 150-151.
  4. Художники Луганщини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративне мистецтво: Альбом-каталог. Лг., 2008.

 

Про художника: Жидель Сергій Петрович (18.07.1952, м. Лутугине Луганської обл. – 22.07.2019, м. Охтирка Сумської обл.) – художник-монументаліст, графік і живописець. Член НСХУ (1990). 2-а премія Всеукраїнського симпозіуму «Гончарство на майданах і в парках України» (1998, смт Опішня Полтав. обл.). Заслужений художник України (2018). Закінчив Київський художній інститут (1980; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). Працював у Луганську: головний художник художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України (1980–2000) і викладачем коледжу культури та мистецтв (2002–04); викладач малюнку і живопису у педагогічному університеті м. Юнчин (Китай, 2004). Учасник Всесоюзної (1980), Всеукраїнських мистецьких виставок від 1987. Персональні виставки – у м. Юнчин (2004), Луганську (2007), Лебедин (2015). Монументальні роботи Жиделя у техніках розпису, мозаїки, вітража оздоблюють інтер’єри громадських споруд, екстер’єри церков на Луганщині та Сумщині. Декоративно-парковим скульптурам притаманні простота, досконалість форм, архітектонічність, архаїчна символіка. У станковій графіці та малярстві емоційну забарвленість поєднав з лаконічністю й місткістю форм.

© Джерело: О. А. В’ячеславова. Жидель Сергій Петрович  // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=19137

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут