«Лебединський день» в програмі Всеукраїнської науково-практичної конференції

0
225

21 жовтня 2021 року Лебединський міський художній музей імені Б.К.Руднєва приймав учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сто років існування Сумського округового художньо-історичного музею», що присвячена 100-річчю Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького. Конференція відкрилася 20 жовтня 2021 року в місті Суми, й розрахована на 3 дні.

Партнерами конференції виступають мистецькі музеї України, зокрема, Національний музей «Київська картинна галерея», Харківський художній музей, Лебединський художній музей, а також архівні та наукові установи. Серед почесних гостей: Надія Юрченко – директор Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького; Галина Алавердова – завідувач відділу науково-дослідної роботи Національного музею «Київська картинна галерея»; Олена Корусь – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Національного музею «Київська картинна галерея»; та Ірина Македон – незалежна дослідниця (м. Київ).

«Лебединський день» в програмі конференції розпочався із знайомства з виставками та музейною експозицією, що нараховує понад 2400 творів мистецтва, в тому числі живопис, графіку, скульптуру, старовинні художні меблі, кераміку від XVII до ХХІ століття.

Привітала учасників конференції, побажала їм наснаги та вдалих доповідей заступник міського голови Олена Кірєєва. Вона також передала вітання від міського голови Олександра Бакликова та його запрошення до співпраці в сфері мистецтва, культури та популяризації історичної спадщини. Олена Кірєєва висловила впевненість, що співпраця та координація між музейними закладами Києва, Сум та Лебедина буде тільки поглиблюватися і розширюватися. «Переконана, що після запланованих презентацій наукових розробок та дискусій ми збагатимось і новими знаннями з історії мистецтв, і враженнями, які надихнуть нас на практичну діяльність».

З вітаннями до учасників конференції та гостей заходу звернулася Надія Юрченко – директор Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького. Вона висловила впевненість, що результати запланованих обговорень принесуть цінні плоди й закликала музейників вивчати мистецькі колекції, які ще зберігають надзвичайні й нерозгадані таємниці.

«Лебединський день» в програмі конференції став чудовою нагодою для взаємного обміну думками між науковцями, істориками, мистецтвознавцями, працівниками музеїв та дослідниками з різних регіонів України.

Значний інтерес учасників конференції викликали доповіді старшого наукового співробітника Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького Олени Гагіної «Роздуми біля картини Козроє Дузі «Музичний вечір у Тінторетто»; старшого наукового співробітника Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького Наталії Курасової «Петреківський розпис» та «Косівська кераміка» з колекції СОХМ, що увійшли до репрезентативного списку ЮНЕСКО «Нематеріальна культурна спадщина людства»; завідуючої відділом науково-експозиційної і науково-освітньої роботи Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького Наталії Амеліної «Образ Григорія Сковороди у творчості Івана Кавалерідзе».

Жвава дискусія, за результатами представлених доповідей, об’єднала науковців, музейників, представників місцевої влади задля спільного вирішення актуальних питань дослідження та вивчення мистецьких колекцій та ще раз продемонструвала затребуваність проведення подібних заходів.

На завершення «Лебединського дня» гості конференції познайомилися з мистецькими локаціями Лебединської громади. Зокрема, вони побували біля будинку, де народився відомий живописець, педагог та один із засновників Української Академії мистецтв – Федір Григорович Кричевський (1879-1947) та пам’ятного знаку, що був встановлений до 142-ї річниці від дня народження художника (2021).

Також вони побували в Урочищі Бурлюк – туристично-мистецькій локації, що знаходиться на місці вже давно не існуючого хутора Семиротівка (Семиротівщина), відомого своїм видатним уродженцем – українсько-американським художником-футуристом, поетом та теоретиком мистецтва Давидом Давидовичем Бурлюком.

Давид Бурлюк (9 (21) липня) 1882 – 15 січня 1967) – відомий український і російський художник-футурист, теоретик мистецтва та поет, чия творчість визнана всім світом. Бурлюк стояв біля витоків нового мистецтва ХХ століття, ставши ідеологом та рушійною силою – футуризму. Його ім’я, очолюючи нове, незрозуміле, незбагненне, зухвале мистецтво футуризму, зламувало усталені горизонти, ставши синонімом величних перетворень, що відбувалися з мистецтвом.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут