Будинок Капніста в селі Михайлівка

0
405

Осінь – одна з найчарівніших та яскравих пір року, яка в усі часи оспівувалася поетами і надихала художників на свої найпрекрасніші картини. І Михайло Озерний не став винятком; його осінні пейзажі володіють неймовірною привабливістю. Дивлячись на них, на поєднання фарб, кольорів і мотивів, глядач ніби дійсно занурюється в похмурий осінній день, оповитий легким холодом та вітром.

 «Будинок Капніста в селі Михайлівка» – одна із таких картин, що присвячена майже зниклому маєтку графського роду в селі Михайлівка. На картині – пізня осінь, улюблена пора року художника. Похмурий день, звичайний для цього часу. На деяких деревах ще лишається пожовкле листя, але і воно скоро зникне. Майже весь простір полотна займає покинутий флігель, колись одного із кращих маєтків Харківської губернії. Навколо нього місцями ще зберіглася стара огорожа, яка вже покосилася від часу. Колись розкішний маєток повільно помирає, що викликає біль і тугу.

Все небо над флігелем затягнуте хмарами, і не видно навіть проблиску сонця. Природа чекає, коли розпочнеться дощ. Все здається вимерлим, застиглим в цьому очікуванні – так і людина іноді чекає біди, знаючи, що вона обов’язково трапиться, не маючи засобів відвести її від себе.

Тривожне очікування – ось основний настрій, який передає ця картина.

Судячи з того, з якою старанністю виписані найдрібніші деталі, це місце справило на Озерного величезне враження. На картині немає ні людей, ні тварин. Художник залишає глядача наодинці з осінню та старим будинком з колонами. Та, незважаючи на удаване запустіння, він не покинутий, поряд з ним живуть люди, йде дорога, проходить життя… але все, як в паралельній реальності.

Написана картина «Будинок Капніста в селі Михайлівка» (44,5 х 58,5 см) у 2007 році, а в 2012 – подарована автором Лебединському міському художньому музею імені Б.К. Руднєва, де знаходиться і по цей час.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про художника: Озерний Михайло Іванович народився 28 травня 1938 року в селі Василівка Лебединського району Сумської області. Ще в юності здобув славу художника серед односельчан, виконуючи різноманітні замовлення. Після проходження військової служби вступив до Косівського училища прикладного мистецтва, а після закінчення (1965) працював там викладачем. З 1969 до 1973 року працював головним художником Косівського художньо – виробничого комбінату. З 1969 до 1989 року був членом республіканської Художньої ради з монументального мистецтва. З 1973 року живе і працює в Миколаєві. Займав посаду головного художника міста Миколаєва і Миколаївського художньо – виробничого комбінату (1973-1986).

Живопис художника, пленерний, одночасно соковитий та м’який, вражає майстерною передачею стану природи. Пейзажі – це своєрідна лабораторія, в якій художник загострює своє мистецьке бачення, професійну майстерність. Колорит краєвидів наче надихає на плідну працю. Улюблені куточки, зображені художником, складають серії, серед яких – великий Очаківський цикл, твори, присвячені Слобожанщині, Седнєву, Карпатам та Криму. Велике місце в його творчості займає і мариністична тематика. 1981 року за створення першого в Україні Музею суднобудування та флоту в м. Миколаєві була присуджена Державна премія ім. Т. Г. Шевченка.

Його роботи знаходяться в багатьох музеях і приватних колекціях. Художник постійний учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, творчих пленумів. Михайло Озерний нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1984), почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (1991), удостоєний званя «Городянин року в м.Миколаєві» (2008) в номінації «Мистецтво». Заслужений діяч мистецтв України (2008), член Національної Спілки художників України (1967). 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут