Мандруємо Україною: Лебедин-Опішня

0
463

Хочеться відпочити і гарно провести час, та вся відпустка була благополучно витрачена на городні роботи чи хатні справи? Не проблема, адже в Україні є безліч місць, куди можна поїхати у вихідні. Про одне з таких ми і хочемо якраз розповісти, а саме – Опішню.

Опішня – невелике, але дуже барвисте селище, яке знаходиться в Полтавській області. І щоб сповна насолодитися ним і зарядитися на позитив, вистачить один, максимум – два дні.

Дістатися до Опішні не проблема. Це 110 км від Лебедина, які можна подолати трішки більше, ніж за 2 години. Є зручне автобусне сполучення, та ідеальним варіантом стане автомобіль, що дозволить не слідкувати за часом до відправки автобуса.

Приїзджаючи до Опішні вперше, завжди залишаєшся враженим красою цього козацького містечка. Воно лежить на пагорбах над річкою Ворскла та є найвищим поселенням Полтавщини (208 м над рівнем моря). З оглядового майданчику на території Національного музею-заповіднику гончарства видно не лише краєвиди полтавських селищ, але й можна зазирнути до сусідньої Харківщини. Та це не головна пам’ятка Опішні.

Взагалі, місцеві жителі своє селище називають не «Опішня», а «Опішне». Це пов’язано з тим, що історичною назвою є саме «Опішне», а кінцівку змінила радянська влада. Та й історична назва звучить якось милозвучніше й походить від слова «опішитися», тобто відпочити. Про це селище знають як в Україні, так і далеко за кордоном. Сюди їдуть, тут вчаться гончарству. Опішню називають «гончарною столицею», утім, популярна вона нині не тільки цим.

Хоча, гончарювання в цих місцях – бренд і особлива наука, що передається від роду до роду. В 1970-х гончарське подружжя Явдохи та Гаврила Пошивайлів, прагнучи якомога довше зберегти в людській пам’яті спогади й уявлення про гончарні здобутки Опішного, створили перший в Україні приватний музей гончарства. Спочатку музей існував у невеликій кімнаті будинку, який ще за часів радянської влади був осередком цього народного мистецтва. Справу Явдохи Пошивайло продовжили її онуки… і вже 11 березня 1986 року в Опішному було засновано Музей гончарства, а в 2001 році йому було надано статус національного.

Сьогодні Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному відвідують тисячі туристів, щоб торкнутися (у прямому сенсі слова) до гончарської культури, традицій, побачити шедеври, створені руками інших, а також навчитися творити власні. Майстер-клас із гончарства може відвідати кожен з гостей музею, і власними руками створити собі сувенір. Також в музеї можна познайомитися з найвідомішими гончарськими династіями, та відвідати їх меморіальні будинки.

Опішня щороку запрошує цікавих майстрів та проводить гончарні та ковальські пленери, де відомі митці створюють свої шедеври, частину яких вони залишають в дар музею. І з цими виробами може познайомитися кожен відвідувач музею-заповідника, прогулюючись по його території. І якщо, хтось думає, що на таких пленерах виготовляють традиційні глечики та макітри, то це аж зовсім не так. На величезній території заповідника кожен відвідувач знайде «свій» глиняний виріб. Там представлені роботи на різні тематики: побутові, жартівливі, християнські, політичні й навіть філософські.

На території музею завжди дуже затишно та атмосферно. Енергетика цього місця м’яка, спокійна та натхнення. Тут хочеться бути, тут з’являються нові ідеї, тут душа відпочиває.

Натхненно і колоритно виглядає Музей мистецької родини Кричевських, який знаходиться у стінах колишнього заводу художніх виробів. Будівлю музею, споруджену за проектом Василя Кричевського, було передано до об’єктів Національного музею-заповідника українського гончарства.

Василь Кричевський – засновник стилю українського модерну в архітектурі, автор дизайну малого герба України, який ми і досі використовуємо, автор гривні УНР.

В музеї мистецької родини Кричевських можно побачити живописні та графічні твори Василя Григоровича Кричевського, його архівні ескізи, а також роботи членів великої родини Кричевських, яких доля розкидала: від України до Південної Америки та США.

Опішня та Національний музей-заповідник українського гончарства залишили надзвичайно приємні враження. Ми дякуємо всім музейним працівникам за цікаві розповіді, неймовірний майстер-клас та атмосферу. Таке не часто зустрінеш в українських музеях. Рівень креативу та орієнтованість на відвідувачів – 10 з 10.

Останнім приємним сюрпризом стали заклади громадського харчування. В цьому плані лебединським закладам є куди розвиватися, в тому числі в плані «ціни».

Отож, в Опішню варто їхати! За враженнями, за натхненням, за порцією позитивної, творчої енергії!

Подорожуйте Україною!

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут