Олексій Степанов: художник-анімаліст

0
125

Ціла плеяда художників-анімалістів оспівує дивовижний світ живої природи. Cеред них вирізняється відомий живописець, академік Імператорської Академії мистецтв, член Товариства пересувних художніх виставок Степанов Олексій Степанович (1858 — 1923).

Скромного, делікатного, доброго «Стьопочку», як його всі називали, любили і цінували друзі — С. Іванов, М. Чехов, І. Левітан та учні, серед яких були П. Корін,               Л. Туржанський та багато інших. Степанов рано залишився сиротою: з семи років його виховував опікун, який хотів зробити з хлопця землеміра, пославши на навчання до Костянтинівського межового інституту в Москві. Та жага до мистецтва перемогла і в 1880 році він вступив до Московського училища живопису, скульптури та архітектури, де вчителями були В. Перов та І. Прянишников. Закінчивши училище зі срібною медаллю, почав працювати з І. Левітаном на пленерах. Саме Степанов і Левітан вважаються засновниками пейзажу настрою, коли художник не тільки шукає в природі мотив, що відповідає його внутрішньому стану, а й переносить в нього свої думки і хвилювання. Жанр, в якому любив працювати художник, можна назвати пейзажно-анімалістичним.

Степанов О.С. “Летять журавлі”, 1891

Степанов дуже любив тварин та чудово вмів передавати їх повадки і психологію. Його вважали одним із кращих російських анімалістів, недарма, працюючи викладачем у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1899 — 1918) керував, так званим «класом тварин».

Степанов О.С. “Ранковий привіт”, 1897

Для робіт поч. 1900-х -поч. 1920 – х років характерне поетичне сприйняття рідної природи і народного побуту, гармонійне поєднання пейзажу і жанрових сцен із анімалістичною темою. Твори Степанова, які вирізняються майстерністю пленерного живопису, зазвичай втілюють невеликі, але влучно схоплені події. Прикладами можуть слугувати картини «Пташник» (1907) та «Квочка з  курчатами» (1913), які зберігаються в художньому музеї. У першій картині майстерно зображене ціле пташине сімейство — півень, кури і навіть «гості» голуби, що прилетіли поласувати зерном на подвір’ї. У другій— квочка з трьома чорними й сімома жовтими курчатами. Обидві картини написані з притаманною для Степанова м’якістю і теплотою. Точність у відтворенні деталей і дрібниць тут майже фотографічна, як і в інших творах художника.

Степанов О.С. «Пташник», 1907 (із колекції ЛМХМ)

Художній дар — це одночасно і талант, і велика праця. Саме поєднання цих двох складових і дає світу яскравих та талановитих художників серед яких чільне місце займає Степанов Олексій Степанович.

Алла Подвезько, науковий співробітник ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут