“Куличанський етюд”(1910-і рр.) Красовський Олексій Андрійович (1884 – після 1920)

0
185

Розмір: 102,0  х 64,0 см
Картон, пастель
В колекції: 
надходження до 1937  року

«Куличанський етюд» (1910-і рр.) – одна із найбільш знакових робіт Олексія Красовського раннього періоду, коли він підтримував тісні зв’язки з об’єднанням «Бубновий валет» та одним із активних його членів – Робертом Фальком. З Фальком Красовський потоваришував ще під час навчання в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (1905-1910). На запрошення Олексія Красовського, Фальк кілька разів гостював у його маєтку в селі Куличка Лебединського повіту (1906, 1908 та 1912 роки).

Знайомство з Фальком і захоплення під його впливом сезанізмом, знайшли відображення в графіці куличанського художника. Як відзначає мистецтвознавець Лариса Савицька, його великоформатні пастелі сприймаються як відгомін чистого романтизму. Красовський відтворював різні години доби, схід і захід сонця, море, вітрильники, вершників. Частина робіт схожа на напівфантастичні видіння, повні тривожного відчуття і поезії.

За стилістичними ознаками «Куличанський етюд» близький до бубнововалетівської естетики початку 1910-х років, і міг з’явитися під її впливом. Твір має підкреслену геометризацію форм; в ній Красовський трактує форми будинків як певні каркаси з геометричних фігур, де відсутність людських постатей компенсується творіннями їх рук.

Вирізняє роботу й глибока змістовність та натхненність кольору, «живописний симфонізм», інтерпретація фальківського підкреслення обсягу і структури відчувається у всіх предметах. В ній об’ємне все: і білі сільські будиночки під різнокольоровими стріхами, і заводська труба, і зелені крони високих дерев, що немов вкривають цей сільський затишок від негараздів і метушні. Здається, що всі предмети на картині мають єдину матеріальність, наче їх вирізали із якогось матеріалу чи, скоріше, виліпили із глини, і розфарбували в різні кольори. Ці кольори не ріжуть око, але обов’язково зачіпають погляд своєю насиченістю.

Даний твір, манеру його написання, можна порівняти не лише з відомими пейзажами Роберта Фалька, а й роботами Миколи Кримова цього періоду, і він нічим не поступається іменитим російським художникам.

Черпаючи натхнення у своїх друзів-художників, Красовський прагнув передати звичайний мотив новими мистецькими засобами, наповнючи його романтичними акцентами. Розлогі крони дерев створюють відчуття могутності природи. Тут Красовський використовує якнайбільше виразні можливості кольору в межах його градації. Так само, він увиразнює форму кожного з дерев, де їх крони створюють примхливий візерунок. Як і в інших своїх пастелях, художник постає шукачем світлосили у кольорі та глибини в тоні.

Досліджуючи пастелі Красовського, мистецтвознавці все частіше відзначають їх гіпнотичну силу. Можливо, саме цього і хотів домогтися художник – передати атмосферність й витонченість зображуваного місця.

«Куличанський етюд» є однією з тих робіт талановитих художників, які незаслужено обділені увагою. Написана вона, ймовірно між 1910 і 1912 роками, недалеко від маєтку Красовського в селі Куличка, яку до революційних подій 1917-го року – сучасники називали лебединською Швейцарією.

Ближче познайомитися з роботою Олексія Красовського «Куличанський етюд», а також іншими роботами автора, можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. 

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

 

За матеріалами:

  1. Вакар И.А. Театр Метерлинка и некоторые аспекты символизма в русской живописи // Театр и русская культура на рубеже Х1Х-ХХ веков: Сб. научных трудов. – М., 1998. – С. 140-174.
  2. Выставка картин скульптуры, графики, индустрии «Современная живопись» / Общество художников «Свободное искусство». – М., 1912- 1913. – С. 8-9. У списку експонентів О. Красовський значиться під № 13: «Красовский А.А. Харьковской губ., Лебедин. имение Куличка». – С. 19.
  3. Енциклопедичний довідник «Сумщина в іменах». – Суми, 2003. – С. 230.
  4. Інвентарна книга Лебединського художнього музею. Кінець 1930-х рр. – Науковий архів Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва. – Арк. 51 зв.
  5. Каталог седьмой выставки картин общества харьковских художников в пользу голодающих. – Х., 1906. – С. 1.
  6. Лебединський міський художній музей ім. Б.К.Руднєва – 100 років історії (1918-2018). – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада»», 2018. С.84-85.
  7. Побожій С. Р. Фальк і Сумщина. Деякі аспекти творчості художника періоду «Бубнового валета» // Сумська старовина. – 2004. – №№ Х11 – Х1V. – С. 91 – 105.
  8. Побожій С.І. Забуті художники і Сумщина. – Суми, 2008. – С. 64 – 87.
  9. Побожій С.І. Мистецтвознавчі нариси / Образотворчий романтизм і театральний символізм у творчості Олексія Красовського. – Суми. ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. – С. 244-269.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут