«Свята Анастасія» (1885) Коренєв Петро Максимович (1866-1934)

0
158

Розмір: 88,5 х 67,5 см
Полотно, олія
В колекції: 
надходження до 1937 року

Її називають «Узорішительницею» (в Греції вона також відома як «Цілителька»), оскільки їй від Господа дана Благодать виліковувати тілесні й духовні рани. Вона дарує розраду перебуваючим в ув’язненні, її заступництвом вирішуються узи неправедно засуджених. Просять Святу і про допомогу в будь-якій скрутній ситуації, а також про захист від чаклунських чар.

Іменують Святу Великомученицю Анастасію Узорішительницю ще Анастасією Молодшою, Фармаколітрієй (Цілителькою), Римлянинкою, Сірміумскою та Імерійскою. У православ’ї пам’ять її мученицької кончини вшановують 22 грудня за старим стилем (4 січня за новим стилем), а на Заході – 25 грудня в день католицького Різдва.

Традиційні символи Великомучениці Анастасії – хрест та посудина з миром (з бальзамом) – неодмінні елементи її іконографії – символи поєднання допомоги, як духовної, так і фізичної.

Зображення Святої Великомучениці завжди були дуже поширеними в храмах та церквах, є вони і в колекції Лебединського художнього музею. Серед них – живописна робота «Свята Анастасія», написана путивльським художником Петром Коренєвим для приватного замовника у 1885 році.

«Свята Анастасія» із лебединської колекції, належить до ранніх робіт художника. Написана вона, очевидно, в період навчання Коренєва в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, й зображує Святу Великомученицю серед нужденних та знедолених. Сюжет розгортається на дорозі, що є універсальною метафорою життєвого шляху людини. Фоном слугують архітектурні руїни та гори, що розчиняються у блакиті горизонту. Зображення простору в перспективі – віддаляється у глиб полотна. Посилюють ефект сприйняття – світлові контрасти, що захоплюють глядача скоріше в емоційному плані, ніж в сакральному.

Свята Анастасія зображена на повний зріст. Вона одягнена у синій хітон та червоний мафорій, її голова вкрита білим платом. Анастасія спускається зі сходів у напрямку до глядача. Причому, її права рука торкається голови хлопчика, якого притримує молода жінка, а лівою рукою вона подає милостиню старому жебраку у рваній одежі. Ліворуч, на передньому плані лежить темний дорожній вузол жінки, праворуч – фляга та костиль жебрака.

В образі святої, що позначений глибоким ліризмом, простежуються традиції класицистичного ідеалізму, які ще продовжували панувати в російських мистецьких закладах у 1880-х роках. Проте, в цій ліричній гармонії, що поєднує Святу Анастасію з пейзажем із античними руїнами (капричіо), відчувається також зв’язок з мистецтвом Франції та Італії.

Тепле світло падає на обличчя святої, підкреслюючи глибину її відчуття майбутніх страждань, і в той самий час виявляє анатомічні деталі, як от ранні зморшки на обличчі. На полотні гармонічно співіснують і відголоски академізму, що помітні по дещо видовженим фігурам, соковитому колориту, а також любові до античних руїн, та передвижницькі віяння, що виражаються в глибокому та проникливому натуралізмі, з яким зображені деталі сюжету.

Робота належить до числа перших експонатів художнього музею, що потрапили до колекції ще в 1918 році. При цьому, «Свята Анастасія» жодного разу не експонувалася та не була представлена публіці. Більше 100 років вона провела в музейному сховищі в очікуванні на реставрацію, що була проведена лише  в 2020 році на базі Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Майже рік над її реставрацією працювала художник-реставратор станкового олійного та темперного живопису І категорії Олена Шутова.

Ближче познайомитися з роботою Петра Коренєва «Свята Анастасія», а також іншими живописними роботами кінця ХІХ століття, можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За джерелами:

  1. Богусевич В.А., Міляєва Л.С. Станковий живопис // Історія українського мистецтва у 6 т. Т. 1. К. 1966.
  2. Іконопис ХІІІ – поч. ХХ ст. та давньоруське декоративно-прикладне мистецтво. Національний музей «Київська картинна галерея»: каталог / Авт. С.Левченко, Г.Алавердова. К. : ВД «Антиквар», 2020.
  3. Ксения Орабей «Святая Анастасия Узорешительница: тихая, благородная, верная». Точка доступу – https://pravoslavie.ru/99950.html
  4. Православный календарь. «Святая Анастасия Узорешительница». Точка доступа – https://days.pravoslavie.ru/Life/life6414.htm.
  5. Спогади Антоніни Єпіфанівни Максимової (невістки П.М. Коренєва), 1993 р., м. Путивль.
  6. Субботина С.Н. «Святая Великомученица анастасия». Точка доступа – https://bibliopskov.ru/pskov-anastacia1.htm
  7. Терентьєва В. М. «З історії путивльського краєзнавчого музею (1919-1941). Електронний ресурс. Точка доступу – http://issp.gnpu.edu.ua/sites/default/files/doc/15_0.pdf
  8. Терентьєва В.М. Внесок П.М. Коренева у становлення фондової колекції Путивльського краєзнавчого музею / В. М. Терентьєва В.М. // Путивльський краєзнавчий збірник. – Суми: Університетська книга, 2009. – Вип.5.– С. 178-180.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут