Дворянство Лебединського повіту Харківського намісництва (сімейне становище лебединських дворян у XVIII ст.)

0
1137

Важливу інформацію про провінційне дворянство дають нам відомості про сімейне становище дворян. Так, спираючись на відомості про походження дворянських дружин, ми маємо можливість зробити висновки про становий характер шлюбів (див.: табл. ІV).

Таблиця ІV: Походження дружин дворян, внесених до абеткових списків

 Походження дворянських дружин

Всього в %

 Всього

дворянки *

доньки слобідської козацької старшини**

доньки козацької старшини Гетьманщини

доньки канцеляристів

доньки священиків

доньки купців

доньки міщан

доньки селян (обивателів)

вдови***

відомості про походження відсутні

всього

48,61

25

6,94

1,38

8,33

1,38

1,38

5,55

1,38

1,38

100

35

18

5

1

6

1

1

4

1

1

72

* включає дворянських дружин, зазначених в абеткових списках як доньки поміщиків, чиновників, обер- і штаб-офіцерів.

** включає доньок представників старшини, які з різних причин не були атестовані на офіцерські чини, а також доньок колишніх полковників Матвія Куликовського, Романа Романова, та Михайла Донця-Захаржевського зазначених в абеткових списках за своїми старими, козацькими чинами.

 *** виділені в окрему групу, оскільки в абеткових списках вказувалось не їх соціальне походження, а чин першого чоловіка.

Гравюра “Українське весілля”

Як ми бачимо з таблиці ІV, більшість дворян Лебединського повіту укладали шлюб з представницею місцевої еліти. Отже, ми можемо говорити про досить високий рівень соціальної замкненості місцевого дворянства.

 Окремо розглянемо характер шлюбів представників колишньої слобідської старшини. Абеткові списки містять відомості про 72 одружених дворян, з яких 22 дворянина визначені нами як представники колишньої слобідської старшини. У абеткових списках також знаходимо відомості про 18 шлюбів із доньками представників слобідської старшини. До їх числа слід додати доньок представників старшини, які були атестовані на російські чини. Так, до числа старшинських доньок ми включили дочок капітана Куколя-Яснопольського, поручика Павла Штепіна, поручика Павла Світайлова, відставного вахмістра (колишнього підпрапорного) Василя Труфанова.

З відомостей, про дворянських дружин, бачимо, що найчастіше представники слобідської старшини брали шлюб з жінками, які належали до одного з ними соціально-етнічного середовища. Всього, абетковий список містить відомості про 10 шлюбів між представниками козацько-старшинських родів Слобожанщини. Так, син колишнього полковника Івана Кондратьєва Василь Кондратьєв був одружений з донькою полковника Матвія Куликовського, син полковника Романа Романова Михайло Романов – з донькою полкового осавула Федіра Алфьорова Парасковії, відставний підпоручик Степан Федорович Алфьоров – з донькою сотника Степана Ліницького [6, 99 зв.-100, 111зв. -112; 7, 125 зв.-126]. Абеткові списки також містять відомості про шлюби між представниками слобідської старшини і доньками представників козацької старшини Гетьманщини (4 шлюби). Так, поручик Роман Іванович Кондратьєв був одружений на донці військового товариша Степана Могилата Парасковією, сотник Тимофій Федорович Новомлинський – з племінницею бунчукового товариша Полуботка Уляною, сотник Тихон Яковлевич Тимченков – з донькою військового товариша Якова Коновалова Ульяною [7, 114 зв.-115, 121 зв.-122, 132 зв.-133].

Василь Васильєв “Вбирання молодої»

Як відомо, духовенство на Слобожанщині сприймалось тогочасним населенням Слобожанщини як частина місцевої еліти, тому шлюби між представниками слобідської старшини і священицтва були непоодинокими. Так, син сотника Івана Красовського Іван, був одружений з донькою священника Миколаївської церкви м. Лебедина Лаврентія Чижевського Євдокією, колезький реєстратор Матвій Кирилович Рубанов – зі священицькою донькою Марфою, прапорщик Григорій Шапошніков – з священицькою донькою Тетяною [там само, 115 зв.-116, 127 зв.-128, 134 зв.-135].

Решта представників колишньої слобідської старшини була одружена з доньками дворян, які не належали до слобідської старшини: поручик Іван Тимофійович Красовицький (Красовський) – з донькою поміщика Матвія Ртіщєва Марією, прапорщик Тимофій Петрович Шапошніков – з донькою “путивльского округа из дворян поручика” Герасима Черепова Варварою, відставний вахмістр Матвій Леонтійович Малоштанов – з донькою поручика Христофора Павлинова Марією. Федір Іванович Красовський був одружений на вдові прапорщика Агафії, походження якої встановити не вдалося [6, 113 зв.; 7, 114, 115 зв.-116, 120 зв.-121, 134 зв.-135].

Микола Пимоненко “Свати”

Що ж стосуються старшинських доньок, то, досить непоодинокими були випадки, коли їх видавали заміж за дворян, які, не належали до козацької старшини. Так, прем’єр-майор Іван Христофорович Штерач був одружений на дочці полковника Михайла Донця-Захаржевського, секунд-майор Ілля Семенович Єнін – на дочці колишнього сотника Павла Штєпіна, титулярний радник Гаврило Іванович Кучєрінов – на “дочери шляхетской бывшей казачей службы полкового обозного Тимофея Красавицкаго Прасковии”, лебединський городовий лікар Іван Лазарович Лазаревський – на доньці підпрапорного Івана Кондратьєва. Доньки полковника Романа Романова Парасковія і Марія взяли шлюб відповідно з капітаном Олександром Петровичем Мужлановим і підполковником Марком Яковичем Сєвєрінциним, а колишній підпрапорний Василь Труфанов видав своїх дочок заміж за відставного підканцеляриста Василя Омеляновича Філімонова і секунд-майора Петра Олексійовича Плєтєнєва [6, 106 зв.-107; 7, , 117 зв.-118, 119 зв.-120, 122 зв.123, 128 зв.-129,132 зв.-133, 133 зв.-134]. Всього ж 12 доньок слобідської козацької старшини були одружені на дворянах, які не належали до слобідської старшини.

Отже, відомості, які містять абетковий список дворян Лебединського повіту, дозволяють нам виділити серед лебединського дворянства кілька соціально-етнічних груп. Це представники слобідських козацько-старшинських родів, репрезентанти колишньої старшини Гетьманщини, російські дворяни. Місцеве дворянство, також можна стратифікувати за кількістю ревізійних душ. При цьому відмітимо, що найбільші поміщики повіту, Андрій Іваненков, Іван Миклашевський і Семен Неплюєв, не належали до слобідської старшини. Разом з тим, серед великопомісних дворян повіту переважали представники козацько-старшинських родів Слобожанщини. Про те, що представники слобідської старшини відігравали досить впливову роль серед дворян повіту, може свідчити той факт, що такі посади, як повітовий предводитель дворянства і повітовий суддя, займали представники старшинського роду Кондратьєвих. Разом з тим, більшість виборних посад у повіті займали російські дворяни. Аналіз відомостей про сімейне становище місцевого дворянства, дають нам можливість зробити певні висновки щодо “шлюбної політики” колишньої слобідської старшини. Так, ми бачимо, що дворяни, які належали до слобідських родів найчастіше одружувались на представницях своєї соціальноетнічної групи, тобто на старшинських доньках. Разом з тим шлюби між, старшинськими доньками і представниками російського дворянства також стають помітним явищем.

Таким чином, абеткові списки дворянських родів Лебединського повіту дають досить повне уявлення про становище місцевого дво­рянства. Подальше вивчення абеткових списків інших повітів Харківського намісництва, їх опрацювання та публікація є складовою частиною дослідження історії еліти Слобідської України.

Микола Михайліченко, кандидат історичних наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін та українознавства Сумського національного аграрного університету

Джерела і література:

  1. Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х років XVIII століття / упоряд. С. Потапенко. – Х.: “Райдер”, 2008. – 496 с.
  2. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. – Вид. 2-е, доп. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2004. – 391с.
  3. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (ХVIII – начало ХХ в.) Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства. – СПб., 1999. – Т. 1. – 548 с.
  4. Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. XXII. – № 16187. – С. 344–358.
  5. Харківська Центральна наукова бібліотека. – Родовідна книга Харківського намісництва. – Ч. 6. – 330 с.
  6. Центральний державний архів України у м. Києві (далі ЦДІАУК).– Ф. 1709. – Оп. 2. – Спр. 911. – 113 арк.
  7. ЦДІАУК. – Ф. 1709. – Оп. 2. – Спр. 912. – 235 арк.
  8. ЦДІАУК. – Ф. 1709. – Оп.2. – Спр. 2023. – 63 арк.
  9. ЦДІАУК. – Ф. 1923. – Оп. 1. – Спр. 15. – 173 арк.
  10. Шепелев Л.Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. – Л.: Наука, 1991. – 224 с.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут