Будинок, в якому народився Федір Кричевський

0
1468

Федір Кричевський (1879, Лебедин – 1947, Ірпінь) – майстер модерну, відомий український художник, один із основоположників та перший ректор Української академії мистецтва у Києві.

Народився Федір Кричевський 22 (10) травня 1879 року, у родині земського фельдшера Григорія Якимовича Кричевського та його дружини – Параски Григорівни. Мешкали вони в той час в місті Лебедині, в будинку, який зберігся до нашого часу, на вулиці Миколаївській, 10.

Це міг бути як будинок Тоцьких – діда та баби Федора Кричевського (місцезнаходження якого точно не встановлено), так і будинок, який винаймали Кричевські. Тим більш, в Лебедині вони прожили зовсім не довго, всього кілька років. Достаменно відомо, що в школу Федір Кричевський пішов не в Лебедині, а в селі Ворожба, куди у 1880-х повернулася родина. Підтверджує цю версію й те, що  медичних працівників в той час не вистачало, а гарних фахівців тим паче. Їх часто переводили з однієї дільниці на іншу. Внаслідок цього родина часто переїжджала й не маючи власного постійного житла, змушена була його винаймати. За період подружнього життя Кричевські мешкали у Ворожбі, Лебедині, Великому Бобрику, Старому Городищі та ін.

Будинок, в якому народився Федір Кричевський, місто Лебедин, вул. Миколаївська, 10

В Лебедин родина Кричевських перебралася у 1870-х (після 1872). Мешкали вони не далеко від центру, в одноповерховому дерев’яному будинку з цегляним фундаментом, по Миколаївській вулиці, 10. Хата стоїть на червоній лінії, впритул до тротуару. Двір просторий, огороджений. За хатою невеличкий садок. По плану будівлі, хата належить до чотирикамерного типу (дві хати, кімната та сіни). Відомий орієнтований рік побудови будинку – 1847 (?). За півтора століття будинок кілька разів перебудовувався, сьогодні його площа складає 106 кв. метрів. Дах вкрито залізом. Залізом також оббито стіни будинку. Фасадних вікон 3, що виходять на вулицю без палісаду. Будинок використовується як житловий. Меморіальна дошка відсутня.

Саме в цьому будинку пройшло дитинство видатного українського митця першої половини ХХ століття. У родині Кричевських було вісім дітей: найстарший – Василь, майбутній видатний український художник, графік і архітектор. Достатки батьків були замалими, тому дітям довелося прокладати власними силами шлях у житті.

Будинок, в якому народився Федір Кричевський, місто Лебедин, вул. Миколаївська, 10. 09 лютого 2021

Федір Кричевський відмінно закінчив чотирирічну школу у Ворожбі, бажав учитися малярству, у цьому його підтримав граф Василь Капніст. У маєтку графа, Федір Кричевський ознайомився з галереєю козацьких портретів, колекцією живопису та графіки, багатою бібліотекою. Там Кричевський почав копіювати українські парсуни. Крім того допоміг випадок. Федір показав свої малюнки Шапошникову, приятелю художника Костянтина Савицького (того Савицького, який намалював ведмедів на картині І. Шишкіна «Ранок у сосновому лісі»). Савицький оцінив талант юнака, дав притулок у своєму домі й підготував до вступу на малярський відділ Московського училища малярства, скульптури й архітектури. 1896 р. Федір Кричевський став студентом училища.

За роки навчання Федір Кричевський подружився з малярем Іваном Мясоєдовим (сином відомого художника). У домі батьків Мясоєдова Кричевський познайомився з Панасом Мирним і Володимиром Короленком. Після школи хлопці подорожували Україною: побували в Полтаві, Ворожбі й Лебедині, відвідали місця, сходжені Шевченком, а також Сорочинці, Яготин, Михайлівку, Харків, Миргород, Переяслав, Київ, Чернігів…

1902 року Федір Кричевський останнього разу побував в Лебедині. Далі було навчання в Петербурзькій академії мистецтв (1907-1910) у Франца Пубо. Закінчивши академію, здійнисв поїздку по Європі (Париж, Мюнхен, Відень, Берлін, Рим).

В 1917 Федір Кричевський взяв участь у створенні Української академії мистецтва й був обраний її першим ректором. Всю енергію, весь організаційний хист він віддав справі налагодження праці Академії, яка спочатку містилася в приміщенні при Центральній Раді. Коли більшовики в січні 1918 захопили Київ, вони за тижні свого панування розстріляли понад п’ять тисяч цвіту української інтелігенції. Професори й студенти Української академії переховувалися, Академія була зачинена. Федір Кричевський пробув ректором Академії один рік; його змінив Георгій Нарбут.

В 1928-у році Кричевський успішно виступив на Венеційській бієнале з картиною «Сім`я». У 1930-і роки був професором Київського та Харківського художніх інститутів. З 1940 – заслужений діяч мистецтв УРСР.

Нестримна енергія та творче горіння Федора Кричевського знайшли яскраве вираження в його творах, талановитих, самобутніх, глибоко національних. Вони збагатили духовну скарбницю українського народу, дістали визнання в тих, кому адресував їх художник.

Кричевський Федір “Три віки”, 1913 (із колекції СОХМ)

Свої останні роки Федір Кричевський провів в Ірпені, куди його запроторили позбавленого наукового звання й титулу заслуженого діяча мистецтв, після спроби виїхати на Захід, де вже був його брат із родиною. Там, в Ірпені, Федір Кричевський гірко посміхнувся, коли почув від Микити Хрущова обіцянку про реабілітацію, якщо він намалює портрет «батька народів». Своїм учням Митець зізнався: «Бачите, малювати всяких там временщиків-фаворитів, пройдисвітів і мерзотників мені мій сан не дозволяє».

Вірний «санові» українського художника Федір Кричевський помер за мольбертом (від голоду/хвороби) 30 липня 1947 року в Ірпені.

З моменту смерті художника минає 74-й рік. Його талант вже давно визнаний Україною та світом, та на Батьківщині художника, його ім’я відоме лише вузькому колу ентузіастів та шанувальників його творчості. За 74 роки лебединці так і не спромоглися поставити ні пам’ятника, ні меморіальної дошки. Щоправда, в січні 2021 виготовлена (та найближчим часом буде встановлена) інформаційна табличка з QR-кодом.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За матеріалами:

1.Піаніда Б.М. Федір Кричевський: спогади, статті, документи / Б.М.Піаніда. Київ: Мистецтво, 1972. – 117.

2. Федір Кричевський: альбом / упор. Л.Т.Членова. Київ: Мистецтво, 1980. – 138.

3.Мусієнко Н.П. Федір Григорович Кричевський: нарис життя і творчості художника / Н.П.Мусієнко. Київ: Мистецтво, 1966. – 105.

4. Яворська А.В. Вплив творчості Федора Кричевського на розвиток сучасного українського мистецтва / Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 43. Частина 1. 2016.

5. Черкаська Г. Федір Кричевський. Життя Художника. Електронний ресурс. [Точка доступа – https://parafia.org.ua/].

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут