Олександр Білик: щоденник. Підпільна робота (лютий – серпень 1943)

0
533

Підпільна робота (закінчення)

21 лютого 1943, вдень радянські війська вступили в м. Лебедин.

На майдані, проти кінотеатру була організована зустріч військови частин, які вступили в місто. Відбувся мітинг, де з промовою виступив Сергій Роєнко, який від імені підпільної організації і населення міста, щиро дякував бійцям за визволення міста і закликав населення пригостити наших визволителів хто чим зможе, зібрати скільки можна білизни, взуття і розтопити лазню. Крім Роєнка, з промовами виступили командири частин і окремі бійці.

Надвечір було зібрано декілька сот комплектів чистої білизни. Чоловіки зібрали дров і затопили лазню. Цей день був святом для лебединців. Кожен намагався чим-небудь пригостити бійців. Народу на вулицях було повно, всі понадівали найкращий одяг, йшла жвава розмова з мешканцями міста, подекуди чути були співи.

В цей же день, за погодженням з командуванням 183-ї стрілецької дивізії, було видано три накази підпільної організації, які підписав Василь Прошкін: 1) «Про відміну німецьких наказів і розпоряджень»; 2) «Про реєстрацію поліцаїв, жандармів, перекладачів німецьких установ і власовців»; 3) «Про заходи, які забезпечують порядок і спокій в м. Лебедині». Згідно з наказом № 2 були взяті на облік поліцаї, жандарми, перекладачі, які не встигли втекти на захід. Всі вони в кількості, близько 30 чоловік, були під конвоєм відправлені в Тростянець в розпорядження армійської контррозвідки.

22 лютого 1943 підпільна організація передала 100-й стрілецькій дивізії (командир генерал-майор Перхорович Франц Йосипович) і 183-й стрілецькій дивізії (командир генерал-майор Олександр Степанович Костіцин) зерно продовольчих культур – 5000 тонн; спирт – 7 вагонів; великої рогатої худоби – 407 голів; свиней – 270 голів; коней – 500 голів; меду – 6 тонн; шкіряних товарів – 1500 кілограмів; пального – 30 тонн; автомашин – 4; велику кількість медикаментів. Було зібрано серед населення понад 500 пар білизни, теплий одяг і взуття. За передані матеріальні цінності командування дивізій винесло підпільній організації щиру подяку і видало офіційний документ.

Завдяки ініціативній групі жінок, в цей же день в Лебедині було організовано госпіталь на 300 ліжок для поранених бійців й відкрита безкоштовна їдальня для радянських військових.

23 лютого 1943 лебединці святкували день Радянської Армії. Ввечері, в кінотеатрі, було урочисте засідання підпільної організації, представників армії, робітників місцевих підприємств, на яке було запрошене населення міста.

Почала діяти електростанція, млин, пошта, лісгосп. Життя поступово входило у свою колію. Але мирній, творчій праці людей перешкоджали щоденні масові артилерійські обстріли Лебедина. Багато було зруйновано будинків на Кобіжчі, Зарудці, Гудимівській вулиці. Близько сотні цивільних людей загинуло від обстрілу і бомбардування. Німці в цей час були на горі понад Пслом – Михайлівка, Курган, Червлене, Пристайлове, Межиріч, а також в Будильці, Бішкіні.

23 лютого 1943 особливо жорстокі бої були біля Бішкіня, де вів бої полк під командою підполковника Носаля.

В цей час на Лебединській землі воював син уславленого героя громадянської війни В.І. Чапаєва – командир артилерійського полку 16-ої бригади Олександр Васильович Чапаєв, стійко стояв окремий батальйон майора Тарана, окремий дивізіон під командуванням Г.П. Воробйова, рота автоматників старшого лейтенанта О. Запальського. Протягом п’яти днів артилеристи Олександра Чапаєва вели уперті бої в районі Михайлівки – Курган – Червлене. Відбивши контратаки, радянські бійці до 28 лютого вийшли на лінію Гадяч-Лохвиця.

Командир 1850-го винищувально-протитанкового артилерійського полку підполковник Чапаєв і командир 16-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади підполковник Купин (праворуч). Харків, лютий 1943 року

Ворог шалено відбивався і, підтягнувши резерви, на початку березня перейшов у контрнаступ. Частинам Радянської Армії довелось повернутись у Лебедин і протягом двох тижнів захищати місто. Чапаєвці відбивали за добу по 4-7 атак ворожої піхоти й танків. Штаб Чапаєва знаходився по Сумській вулиці – в будинку де зараз розміщується дитсадок; штаб 16-ої бригади був у приміщенні міськради (пізніше -райсільгоспуправління).

Колишня будівля приміщенні міськради (пізніше – райсільгоспуправління)

За наказом командування стрілецьких дивізій, підпільна організація провела мобілізацію дорослого населення Лебедина до лав Червоної Армії.

4 березня 1943 всі чоловіки підпільної організації (військовозобов’язані) пішли в армію і підпільна організація перестала існувати.

7 і 8 березня 1943, вранці, чути далекі артилерійські постріли з трьох боків міста. Вдень частіше стріляли і ближче. На Гудимівскій вулиці літак скинув фугасні і запалювальні бомби. Згоріла хата Зорича.

8 березня 1943 в кінотеатрі урочисто проведено свято жінок, де з доповіддю виступила Марія Григорівна Неспрядько (керівник підпілля в с. Капустянці Синівського району).

9 березня 1943 було чути бій в напрямку Бішкіня, а ввечері нібито під Будилкою, вдалечині була видна велика заграва. Чути кулеметну і мінометну стрілянину.

10 березня 1943, з тактичних міркувань, наші війська залишили Лебедин і майже всі підпільники відійши в глибокий тил.

11 березня 1943 німецькі війська знову ввійшли в Лебедин, і почався другий період окупації.

12 березня 1943 німецькі санітарні автомашини без кінця рухалися на захід і на схід. Через Лебедин пролетіло 54 німецьких бомбардувальники з заходу на схід.

13 березня 1943 до міста прибули все нові і нові німецькі частини. Вночі літали літаки і десь щось бомбили.

14 березня 1943 день і ніч через Лебедин проходять німецькі солдати, танки, автомашини, артилерія.

Підпільна організація с. Будилка

Колишній інструктор Лебединського райкому КП України (до війни) Василь Тимофійович Карпов, уродженець і мешканець с. Будилка, маючи дуже поганий зір не зміг служити в армії, через цю ваду не зміг бути корисним і в партизанському загоні. Але залишаючись проживати в с. Будилка, він зумів підібрати актив з відданих Вітчизні людей, і створив підпільну організацію, яка діяла з 20 березня 1943 і до 29 серпня 1943, цебто до дня звільнення району від загарбників.

Склад і дії підпільної організації

  1. Карпов Василь Тимофійович – керівник підпільної організації. Уродженець с. Будилка. 1905 року народження. Партійний. Працював інструктором Лебединського райкому КП України. Після війни працював завгоспом Будилської середньої школи.
  2. Багуля Анастасія Спиридонівна – зв’язкова підпільної організації. 1902 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  3. Березка Марко Лазарович – рядовий боець. 1901 року народження. Партійний. Загинув у бою в 1943.
  4. Березка Секлета Тихонівна – зв’язкова підпільної організації. 1900 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  5. Березів Данило Йосипович – зв’язковий підпільної організації. 1886 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  6. Березів Іван Федорович – рядовий боєць. 1925 року народження. Позапартійний. Загинув у бою у березні 1943.
  7. Білов Дмитро Кирилович- рядовий боєць. 1906 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  8. Біловол Семен Терентійович – рядовий боєць. 1907 року народження. Позапартійний. Помер в 1945.
  9. Величко Тихін Олексійович – рядовий боєць. 1896 року народження. Партійний. Загинув у бою в березні 1943.
  10. Герус Федір Степанович – рядовий боєць. 1911 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  11. Дірєнко Парасковія Митрофанівна – зв’язкова підпільної організації. 1915 року народження. Позапартійна. Місце проживання невідоме.
  12. Дейкун Володимир Григорович – рядовий боєць. 1925 року народження. Позапартійний. Загинув на фронті в 1944.
  13. Дремлюга Леонтій Прокопович – рядовий боєць. 1922 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  14. Дремлюга Лука Прокопович – рядовий боєць. 1914 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  15. Дяченко Марія Антонівна – зв’язкова підпільної організації. 1921 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Глушівка.
  16. Закаблук Ганна Никифорівна – зв’язкова підпільної організації. 1909 року народження. Позапартійна. Померла.
  17. Замана Іван Антонович – рядовий боєць. 1893 року народження. Позапартійний. Помер у 1962.
  18. Згонник Яків Степанович – зв’язковий підпільної організації. 1892 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. М-Бобрик.
  19. Зозуля Віктор Федорович – зв’язковий підпільної організації. 1929 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в Ново-Санжарському районі Полтавської області.
  20. Іванов Федір Олексійович – рядовий боєць 1896 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Влізьки.
  21. Калениченко Андрій Ілліч – зв’язковий підпільної організації. 1899 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  22. Калениченко Михайло Андрійович – рядовий боєць. 1926 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в м. Охтирка Сумської області.
  23. Калениченко Федора Данилівна – зв’язкова підпільної організації. 1918 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  24. Камчатний Григорій Іванович – рядовий боєць. 1915 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. М.-Бобрик.
  25. Камчатний Павло Федорович – рядовий боєць. 1911 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. М.-Бобрик.
  26. Камчатний Яків Наумович – рядовий боєць. 1917 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в м. Вільнюс Литовської СРР.
  27. Карпов Дмитро Григорович – зв’язковий підпільної організації, 1888 року народження. Позапартійний. Помер в 1958.
  28. Качан Платон Якович рядовий боєць. 1905 року народження. Позапартійний. Загинув на фронті у 1944.
  29. Кир’яненко Пелагія Опентівна – зв’язкова підпільної організації. 1898 року народження. Позапартійна. Розстріляна німцями в 1943.
  30. Клочко Василь Федорович – рядовий боєць. 1904 року народження. Позапартійний. Загинув у бою в 1943.
  31. Клочко Іван Михайлович – рядовий боєць. 1924 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будила.
  32. Кнейчук Яків Семенович – рядовий боєць. 1914 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будила.
  33. Колісник Олексій Михайлович – зв’язковий підпільної організації. 1910 року народження. Партійний. Загинув на фронті в 1943.
  34. Колодяжна Лукерія Іванівна – зв’язкова підпільної організації. 1910 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  35. Колодяжний Василь Аврамович – зв’язковий підпільної організації. 1921 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в одному з сіл Будильської сільради.
  36. Колодяжний Пилип Сидорович – зв’язковий підпільної організації. 1914 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  37. Колодяжний Федір Федорович – рядовий боєць. 1906 року народження. Партійний. Загинув у бою з поліцаями 22 липня 1943.
  38. Кульомза Панас Васильович – рядовий боєць. 1890-х р. народження. Партійний. Розстріляний німцями в лютому 1943.
  39. Куркова Марія Тимофіївна – зв’язкова підпільної організації. 1908 року народження. Позапартійна. Розстріляна німцями в 1943.
  40. Кучер Петро Захарович – рядовий боєць. 1923 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав у В.-Писарівському районі Сумської області.
  41. Мірошниченко Андрій Степанович – рядовий боєць. Позапартійний. Загинув на фронті.
  42. Мірошниченко Марія Аврамівна – зв’язкова підпільної організації. 1915 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  43. Никоненко Микола Семенович – зв’язковий підпільної організації, ремонтував зброю. 1913 року народження. Позапартійний. Місце проживання його невідоме.
  44. Никоненко Нестір Семенович – рядовий боєць. 1911року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  45. Овчаров Георгій Андрійович – рядовий боєць. 1910 року народження. Партійний. Після війни мешкав в с. Чупахівка Охтирського району.
  46. Олійник Антон Данилович – рядовий боєць. 1919 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Грушівка Будильської сільради.
  47. Олійник Лідія Іванівна – зв’язкова підпільної організації. 1920 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в Чернецькому радгоспі.
  48. Орищенко Євдокія Харитонівна – медична сестра підпільної організації. 1919 року народження. Позапартійна. Загинула 7 березня 1943.
  49. Павук Євдокія Лук’янівна – постачала медикаменти підпільній організації. 1925 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  50. Перевізна Марія Харитонівна – зв’язкова підпільної організації. 1922 року народження. Позапартійна. Загинула у бою в 1943.
  51. Придатченко Катерина Романівна – зв’язкова підпільної організації. 1922 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в Кримській області.
  52. Придатченко Петро Герасимович – рядовий боєць. 1907 року народження. Партійний. Загинув у бою в 1943.
  53. Радченко Надія Дмитрівна – зв’язкова підпільної організації. 1909 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  54. Радченко Павло Спиридонович – рядовий боєць. 1894 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  55. Радченко Спиридон Прокопович – зв’язковий підпільної організації. 1881 року народження. Позапартійний. Помер.
  56. Рева Пимон Власович – зв’язковий підпільної організації. 1922 року народження. Позапартійний. Розстріляний німцями в 1943.
  57. Рева Улита Омелянівна – зв’язкова підпільної організації. 1894 року народження. Позапартійна. Розстріляна німцями в 1943.
  58. Рудь Аніка Гнатівна – зв’язкова підпільної організації. 1923 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  59. Рудь Домна Іванівна – зв’язкова підпільної організації. 1894 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  60. Рева Поліна Пимонівна – зв’язкова підпільної організації. 1922 року народження. Позапартійна. Адреса місця проживання невідома.
  61. Саламаха Павло Васильович – зв’язковий підпільної організації. 1924 року народження. Партійний. Після війни мешкав в м. Києві.
  62. Свинаренко Григорій Пилипович – рядовий боєць. 1915 року народження. Позапартійний. Помер в 1960.
  63. Сорока Микола Григорович – зв’язковий підпільної організації. 1922 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  64. Сорока Олександр Григорович – рядовий боєць. 1915 року народження. Партійний. Після війни мешкав в м. Калуш Станіславської області.
  65. Стебелинка Ніна Пилипівна – зв’язкова підпільної організації. 1910року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в населеному пункті Будильської сільради.
  66. Степаненко Олександра Іванівна – зв’язкова підпільної організації. 1917 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Глушівка Будильської сільради.
  67. Тертишна Уляна Іванівна – зв’язкова підпільної організації. 1896 року народження. Позапартійна. Після війни мешкала в с. Будилка.
  68. Томанчук Варвара Олімпіївна – зв’язкова підпільної організації. 1920 року народження. Після війни мешкала в м. Ужгород.
  69. Труфан Григорій Максимович – зв’язковий підпільної організації. 1924 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  70. Ушаков Микола Олександрович – зв’язковий підпільної організації. 1920 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Михайлівка Макарівського району, Башкирської АСРР.
  71. Шупак Григорій Лукич – зв’язковий підпільної організації. 1888 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будилка.
  72. Шупик Іван Аврамович – зв’язковий підпільної організації. 1909 року народження. Позапартійний. Після війни мешкав в с. Будила.

Підпільна діяльність організації с. Будилки, в основному, полягала в проведенні агітаційно-масової роботи серед населення; розповсюдженні радянських листівок; повідомлень Радінформбюро; пошкодженні ліній телефонного зв’язку; мінуванні шляху Лебедин-Гадяч, по якому проходили головні військові з’єднання німецьких військ.

Підпільна організація створювала такі умови, що ускладнювали відправляти молодь на каторгу до Німеччини, а також вивизити продукти харчування, що гальмувало виконання завдань німецької влади і командування. Влітку 1943 частина військовослужбовців, які виходили з оточення влилися в Будильську підпільну організацію і були в ній до звільнення Будилки, що сталося наприкінці серпня 1943, після чого влилися в радянську армію.

Список оточенців в складі Будильської підпільної організації

  1. Терехін-Коноводов Петро Іванович, Москва.
  2. Рамзаєв Петро Олександрович, Марійська АРСР.
  3. Апасеєв Олексій Іванович, Марійська АРСР.
  4. Мартиненко Микола Кіндратович, Саратовська обл.
  5. Камаліков Володимир Вікторович, Саратовска обл.
  6. Сметанін Володимир Андрійович, 1923 року народження, Татарська АСРР.
  7. Ніколаєв Сергій Павлович, 1921 року народження, м. Ленінград.
  8. Карманніков Сергій Петрович, 1916 року народження, Марійська АРСР.
  9. Петров Сергій Макарович, 1920 року народження, Ярославська обл.
  10. Єгоров Михайло Овсійович, 1915 року народження, Кіровська обл.
  11. Кутічин Василь Григорович, 1909 року народження, Челябінська обл.
  12. Овсяніков Володимир Васильович, 1916 року народження, Свердловська обл.
  13. Головачов Костянтин Васильович, 1916 року, народження, Свердловська обл.
  14. Терещенко Семен Михайлович, 1911 року народження, Орловська обл.
  15. Нікітін Іван Степанович, 1915 року народження, м Орджонікідзе.
  16. Матвієнко Олексій Степанович, 1915 року народження, Куйбишевська обл.
  17. Бєлозеров Олександр Якович, 1908 року народження, м. Алма-Ата.
  18. Кіенцов Олександр Іванович, 1909 року народження, Кіровська обл.
  19. Семенов Іван Дмитрович, 1908 року народження, Вороніжська обл.
  20. Мешков Володимир Якович, 1905 року народження, Київська обл.
  21. Кузнєцов Володимир Степанович, 1913 року народження, м. Москва.
  22. Логінов Віктор Якович, 1910 року народження, м. Москва.
  23. Семернін Андрій Васильович, 1918 року народження, Курська обл.
  24. Забородін Павло Олександрович, 1923 року народження, Казахстан
  25. Дорофеєв Борис Дмитрович, 1921 року народження, Алтайський край.
  26. Луговський Петро Харитонович, 1909 року народження, Харківська обл.
  27. Комендант Федір Федорович, 1906 року народження, Кам’янець-Подільський.
  28. Єрефінков Іван Павлович, 1916 року народження, Смоленська обл.
  29. Літучий Іван Костянтинович, 1919 року народження, Дніпропетровська обл.
  30. Пряхін Василь Олексійович, 1914 року народження, Курська обл.

В серпні 1943 підпільна організація вже займалася розвідувальною роботою, і добуті дані передавала, через своїх зв’язківців, частинам Радянської Армії, які знаходилися недалеко від с. Будилка. В перших числах серпня було організовано озброєний загін, який почав активно діяти в другій декаді місяця, нападаючи на дрібні загони німців, поліцаїв і окремі автомашини з відступаючими. Такі операції проводилися здебільшого вночі. З приходом радянських військ в Будилку, підпільна організація припинила своє існування. Чоловіки призивного віку пішли в армію, а похилого віку та інваліди разом з жінками заходилися відбудовувати народне господарство села (колгосп, школу, лікарню тощо).

Продовження далі….

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут