Фотоархів: випускниці лебединської жіночої гімназії

0
1390

На архівній фотосвітлині 1910 року – випускний клас лебединської жіночої гімназії. Фото виконано на ґанку будинку управляючого Михайлівським маєтком поміщиків Іваненка та Капніста – Федора Прохоровича Ільченка (Прохоренка), в чиїх приміщеннях в перші роки свого існування знаходилася лебединська жіноча гімназія (з 1869 по 1881). Будинок зберігся до наших днів, й знаходиться в міському сквері Павла Полуботка.

Світлина була передана в дар Лебединському міському художньому музею імені Б.К.Руднєва у 2018 році, сумським колекціонером Сергієм Гуцаном, разом з іншими історичними фотосвітлинами, що увійшли до експозиції виставки «Згадай себе 100 років тому…».

Лебединська жіноча гімназія бере свій початок наприкінці 1868 року (за іншими джерелами – 12 травня 1869), коли в місті була відкрита чотирикласна жіноча прогімназія. Пізніше, за клопотанням Лебединського повітового земства та відповідно до Положення Міністерства народної освіти Російської імперії від 24 травня 1870 року «Про жіночі гімназії і прогімназії», прогімназія була реорганізована у семирічну гімназію.

В перші роки свого існування гімназія розміщувалася в приміщеннях, які належали Федору Прохоровичу Ільченку (Прохоренку), що був управляючим Михайлівським маєтком поміщиків Іваненка та Капніста. Начальницею гімназії тоді була німкеня – Блюмель. З 12 червня 1869 року опікункою жіночого училища стала дружина предводителя дворянства Лебединського повіту Василя Олексійовича Капніста – Варвара Василівна Капніст.

З  часом кількість дітей у прогімназії почала збільшуватися, тому постало питання про побудову нового приміщення. Для цього, у 1878 році земство викупило у селянина  Руденка ділянку землі за 800 крб., де  у 1881 році було побудоване просторе приміщення для жіночої прогімназії. В цей час її очолювала Наталія Ксаверіївна Булатович. Для обладнання приміщення міська Дума також виділила 2 тис. рублів. Саме цей рік офіційно вважається початком історії сучасної ЗОШ №1.

1 липня 1903 року земська управа ухвалила рішення про перетворення прогімназії у 7-класну жіночу гімназію. Підпорядковувалась гімназія Міністерству народної освіти та, безпосередньо, попечителю Харківського навчального округу. Керівництво гімназією здійснювали начальниця гімназії, педагогічна і попечительська рада. Директором гімназії була призначена Марія Олександрівна Іванова. Згідно «Положення про жіночі гімназії» учителями працювали лише особи, що мали вищу освіту.

Учениці лебединської жіночої гімназії, 1907 рік. Фото: дарунок Сергія Гуцана

Віддавати своїх дочок до гімназії було престижно, незважаючи на те, що за навчання доводилося платили: у молодших класах – 30 крб. на рік, а в старших – 40 крб. Фінансувався заклад також за рахунок коштів місцевого земства та допомоги Міністерства народної освіти.

До навчання приймалися дівчатка з 9 років. Повний курс становив сім років. У гімназії викладалися Закон Божий, російська словесність, історія, географія, природознавство, арифметика, французька та німецька мови, малювання, рукоділля, музика, співи і танці.

Ліквідована гімназія була Постановою народного комісаріату освіти про введення єдиної трудової семирічної школи в 1920 році.

Художній музей за матеріалами:

  1. Подвезько А.І. «Історія: Лебединська жіноча гімназія». Сайт Лебединського міського художнього музею.
  2. Сумський обласний державний архів. «Лебединская женская гимназия г. Лебедин, Лебединского уезда, Харьковской губернии», фонд № 509.
  3. Харківський календар на 1913 р. Видання Харківського губернського статистичного комітету.
  4. І.П. Рожевецький «Лебедин – 70 лет тому назад», 1929 р.
  5. Сайт ЗОШ №1. Історія школи «Від заснування до наших днів».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут