«Цвіркун» Екслібрис (1931) Бурлюк Давид Давидович (1882-1967)

0
289

Розмір: 9,5 х 8,5 см
Папір, ксилографія
В колекції: 
з 2018  року

Екслібрис (від латинського ex libris – «з книг») – це книжковий знак, який вказує на приналежність книги певній особі. Екслібрис, зазвичай, складається з двох основних елементів: імені господаря книги і зображення, що лаконічно і образно говорить про професію, інтереси чи про склад бібліотеки власника.

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він з’явився незабаром після винаходу друкарства. Належать екслібриси до творів друкованої графіки. Створюються вони різними техніками гравюри: гравіруються на міді, дереві або лінолеумі, виконуються цинкографским або літографським способом. Серед авторів ранніх екслібрисів були такі великі майстри, як Альбрехт Дюрер, Лукас Кранах і Ганс Гольбейн-молодший.

У Росії екслібриси з’явилися на початку XVIII століття – поряд з іншими європейськими нововведеннями Петра I. Природно, що першими їх власниками були члени імператорської родини та представники знаті. У наступному – XIX столітті, особиста бібліотека поступово перестала бути приналежністю виключно привілейованих станів. Власниками значних бібліотек ставали письменники, вчені та просто освічені люди, що сприяло масовому поширенню екслібриса. Але це також призводило і до того, що з помпезного зображення родового герба екслібрис перетворився в простій ярлик, виконаний друкарським набором, із зазначенням прізвища власника.

Але в ХХ столітті, що породило витончену (і, що важливо, цілісну як твір мистецтва) книгу, стався справжній ренесанс екслібриса. Екслібрис перетворився, практично в самостійний жанр графічного мистецтва, до якого часто зверталися Георгій Нарбут, Іван Білібін, Лев Бакст, Костянтин Сомов, Михайло Добужинський, Олександр Бенуа, і звісно – Давид Бурлюк…

Давид Бурлюк – відомий український та російський художник і поет, творчість якого була визнана всім світом. Бурлюк стояв біля витоків нового мистецтва ХХ століття, ставши ідеологом та рушійною силою – футуризму. Його ім’я, очолюючи нове, незрозуміле, незбагненне, зухвале мистецтво футуризму, зламувало усталені горизонти, ставши синонімом величних перетворень, що відбувалися з мистецтвом. Сьогодні, жодна історія не тільки української, а й світової культури ХХ століття не може бути написаною без вагомих посилань на роль творчості та організаційної активності Давида Бурлюка, який, до речі, народився в невеликому хуторі Семиротівка, поряд з Лебедином.

Завдяки роботам Давида Бурлюка, Георгія Нарбута, а згодом і Володимира Фаворського, Миколи Піскарьова, Миколи Купреянова та інших чудових художників-графіків тієї епохи, екслібрис знайшов новий, більш глибокий сенс, становлячись все більше відображенням особистості, духовного світу і печаткою смаку свого власника.

Таким був й екслібрис «Цвіркун», створений Бурлюком у 1931 році, і швидше за все для себе. Його тема – цвіркун (або коник) на фоні розгорнутої книги, була теж не є випадковою. Коники і цикади часто обігрувалася в творах футуристів, особливо після публікації у 1912 році ставшого широко відомим твору «Коник» Велимира Хлєбнікова.

В 1950-х роках Давид Давидович почав активну переписку з найсміливішими радянськими культурними діячами (в СРСР Бурлюк ще був в опалі). Серед них був і Микола Нікіфоров. Ймовірно, в той час екслібрис і був подарований Нікіфорову. Його ініціали «НАН» (Николай Алексеевич Никифоров), певно, були додані саме в той час, коли між Бурлюком та Нікіфоровим зав’язалася дружня переписка, а потім відбулась і зустріч (в Москві).

Згодом, екслібрис потрапив до колекції московських художників Аполлінарія та Олександра Чернових (про що говорить знак на тильній стороні). Наступним його власником був харківський колекціонер Кейсерман, після смерті якого екслібрис був придбаний київським колекціонером Гольфманом. Навесні 2018 роки «Цвіркуна» у Гольфмана викупив сумський художник Костянтин Аленінський, який 20 листопада подарував його Лебединському міському художньому музею імені Б.К.Руднєва, з нагоди 100-річчя заснування музею.

Ближче познайомитися з екслібрисом «Цвіркун» Давида Бурлюка можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут