Куточок Лебедина: Воскресенська церква

0
396

Лебединський художник Іван Маліч належить до тих майстрів, які вважають за краще зображати реальність. Протягом тривалого часу він втілював свою мрію, створюючи реалістичні картини. Особливо вдавалося художнику писати події з життя, які відбувалися на свіжому повітрі. Саме такою є робота «Куточок Лебедина. Воскресенська церква», що демонструє дивовижну і захоплюючу реальність.

Написана вона у 1997 році. Картина ще раз підтверджує, що Іван Маліч був справжнім майстром пейзажів. Його реалістичні картини завжди вражають глядача особливим колоритом і неймовірно глибоким звучанням.

Знайомлячись із роботою «Куточок Лебедина. Воскресенська церква», ми відчуваємо особливе враження художника від того, що він споглядає природу. Щомиті відбувається щось нове; через нерівномірне освітлення, відтінки предметів  змінюються. Впливає на це особлива зимова погода, атмосфера й інші предмети, що знаходяться поруч. Від кожного об’єкта на полотні відбиваються незвичайні рефлекси – відблиски. Іван Маліч прагнув відтворити в своїх картинах справжнє життя. Саме тому він багато працював на природі (причому не тільки над етюдами, а й над полотнами).

Його пейзаж «Куточок Лебедина. Воскресенська церква» залитий сонячним світлом, яке відчувається в кожній деталі. Самого сонця ми не бачимо, але воно особливим чином переломлюється у всіх предметах. Природа неймовірно багатобарвна. На перший погляд здається, що в зимову пору року панує певна монотонність. Але насправді, це зовсім не так. Скільки кольорів поєднано в білому. Він то бузковий, то блакитний, то сірий. Ми відчуваємо, що зображена природа жива. Здається, що зараз зашумить вітер, почнуть гомоніти дерева.

Композиція картини нарочито проста та побудована так, немов це невеликий фрагмент з життєвого потоку міста Лебедина. Художник вихоплює його абсолютно випадково. Контури Воскресенської церкви, будинків, людські фігури, діти з санчатами – не дуже чіткі. Вони немов, починають розчинятися в середовищі, що складається зі світла та повітря. Всі кольори максимально чисті і неймовірно звучні. Маліч намагався не змішувати кольори на палітрі, а наносив їх поруч так, щоб вони змішувалися лише тоді, коли глядач дивиться на картину.

Таке бачення краси часто знаходило своїх шанувальників в місті Лебедині, особливо у 1980-х – 1990-х роках. Тож, чимало робіт художника сьогодні знаходяться у приватних колекціях чи прикрашають оселі багатьох мешканців міста.

Пейзаж «Куточок Лебедина. Воскресенська церква» (58х47,5 см) написаний Малічем олією на полотні, що дубльоване на картон; подарований музею у 2005 році, після другої своєї персональної виставки в Художньому музеї (01.06 – 21.09.2005).

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про художника: Маліч Іван Федорович (14 серпня 1939 – 24 січня 2014) народився на хуторі Гончари, що розташований між селами Бишкінь та Куданівка. В Бишкінській семерічній школі його талант помітив вчитель малювання Г.О. Косовський, настанови якого були дуже корисними для обдарованого хлопця.

Та до свого покликання Іван Федорович прийшов не одразу. Після армії він шість років працював на маріупольському металопрокатному заводі. Але мистецтво вабило до себе… Тож, роботу на заводі Маліч проміняв на навчання в Мелітопольському культосвітньому училищі. Бажання удосконалення умінь та техніки малювання, жага до знань привели молодого художника до Московського народного університету ім. Крупської, де він продовжив своє навчання на факультеті живопису та малювання (закінчив у 1969 році).

Та, серцем і душею обдарований митець прикипів до рідного краю. Тож, одразу після навчання Маліч повернувся до Лебедина, де працюючи на педагогічній ниві, проявив себе талановитим вчителем малювання дитячої школи мистецтв.

Іван Маліч  – учасник багатьох місцевих та обласних виставок, перша з яких була в Лебе­динському будинку культури, ще в 1972-му році. Двічі з успіхом художник виставлявся в Лебединському художньому музеї: персональні виставки у 1994 та 2005 роках.

Господь обдарував художника ще й літературним талантам. Іван Маліч видав дві книги автобіографічних нарисів «Дороги, политі кров’ю» та «Жага життя», а також збірку поезій «Думи з рідного краю».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут