Мироносицька церква[1]. Схематичний обмір плану 1927 р.
Перші поселенці утворили парафію і збудували Успенську церкву. Скоро населення зросло і була збудована друга церква Різдва.
В 1808 р. церкву Різдва перенесли на кладовище і перейменували на Мироносицьку[2]. Можна гадати, що збудовано церкву Різдва на початку ХVIII ст., а може, і в другій половині ХVII ст., бо парафія її розташована була в центрі міста, поблизу Успенської соборної і після закриття парафіян церкви Різдва приписали до найближчої соборної церкви. А це свідчить, що парафія церкви Різдва утворилася скоро після початку заселення міста.
В 1838 р. лебединський повітовий землемір Кость Слюсаревський викреслив «План и фасад кладбищенской Мироносицкой церкви снятые с натуры» і тоді ж виконав проект «Плана и фасада предполагаемой к перестройке Мироносицкой церкви». Цей проект в червні того ж року був затверджений Харківським губернським будівельним комітетом. Обидва вищезазначені кресленики в 1913 р. висіли на стіні в церкві і тоді ж були нами зафотографовані.
Більше про Мироносицьку церкву ми писали у 2018 році
План церкви Різдва, перенесеної на могилки, був крижовий, складався з центрального чотирикутника і чотирьох шестигранних рукавів, вужчих і коротших за центр. Зруб стін четверика центральної дільниці, як показує «Фасад» Слюсаревського, був лише трохи вищий ширини його. Він переходив у широкий невисокий перший восьмерик, прорізаний 8 вікнами. Над ним підносився також невисокий, але значно зменшений в порівнянні з першим, другий восьмерик. Завершувалась зовні центральна дільниця опуклою з перехватом главкою, глухим ліхтариком і, нарешті, яблуком з хрестом на ньому. Рукава були перекриті п’ятигранними дашками; південний і північний – з «димничками», а бабинець і вівтар мали по маленькому восьмеричку і, як центральна дільниця, завершувалися ліхтарем з яблуком і хрестом. Верхи вівтаря й бабинця слабо розвинуті і досягали лише половини висоти верха центральної дільниці, у загальній композиції будови вони посідали допоміжне і підпорядковане місце. Наскільки точно К. Слюсаревський передав в своєму кресленикові форми і пропорції колишньої церкви Різдва, судити важко. В проекті перебудови він залишив цілком непорушеним як план будови, так і його маси, форми, співвідношення частин. Зміни обмежилися тим, що верхи вівтаря і бабинця знято, а їх дахам надано «обтічну» форму.
Порівнюючи сучасний вигляд церкви з проектом перебудови К. Слюсаревського, переконуємося, по-перше, в тому, що перебудова проведена відповідно з проектом, за виключенням завершення, в якому відкинуто опуклу з перехватом главку і над другим восьмериком зразу ж підноситься глухий ліхтар з яблуком і хрестом, а перебудова обмежилася заміною старих верхів і дахів вівтаря і бабинця верхами і дахами нової форми. По-друге, К. Слюсаревський, як то звичайно практикувалося в ті часи (та й не тільки в ті часи), план обміряв, а висоти брав з натури «на око», і тому будова на його проекті виглядає вищою і стрункішою (ніж є в дійсності).
Ми не мали змоги обміряти Мироносицьку церкву цілком, довелося обмежитись схематичним обміром лише плану. Він складається з центрального, доволі сильно деформованого «чотирикутника» і 4 вужчих і коротших центра шестигранних рукавів, теж далеких від геометричної правильності. Проте настанову компоновки плану прочитати легко.
Центр задумано як прямокутник, витягнутий в напрямку південь–північ; його довжина – апофема рівностороннього трикутника з стороною = ширині цього ж прямокутника[3]. Вівтар і бабинець – шестикутники; їх довжина дорівнює 1/2 діагоналі центрального чотирикутника, а ширина = півсумі довжини бабинця і центра. Південний і північний рукави довжину мають таку ж, як бабинець ширину (цебто – 1/2 діагоналі центра), а ширина цих рукавів = апофемі рівностороннього трикутника з стороною = довжині рукава.
Мироносицьку (колишня Різдва) церкву будував, можна думати, місцевий лебединський майстер. В другій половині ХVIII ст. в Лебедині була збудована церква Миколи, схожа з Мироносицькою.
Звертає на себе увагу те, що тип плану Мироносицької церкви представлений на Лівобережжі дуже малою кількістю пам’яток. Між тим зародився він давно. План Покровської церкви в Сутківцях на Поділлі, збудованої в ХV ст., Лебединської Мироносицької – безперечно, пагони одного кореня. Сутковецька церква вбудована з каменю, проте вона відтворює принципи і навіть розміри[4] деревинного прототипу. У обох названих пам’ятках план складається з центральної дільниці – прямокутника, близького до квадрату, і 4 вужчих за центр рукавів. В сутковецькій і Мироносицькій церкві схожість іде далі: їх центр – прямокутник, у якого боки – сторона і апофема рівностороннього трикутника[5]. Ширина рукавів в Сутковецькій і Мироносицькій церкві дорівнює 1/2 діагоналі центра.
Отже, ряд пропорційних залежностей частин будови, втіленє в Мироносицькій церкві, викристалізувався уже в ХV ст. і був в ужитку на протязі ХVI, ХVII і ХVIII століть.
Тип плану Мироносицької церкви, як ми вже зазначили, зустрічаємо ще в трьох пам’ятках Лівобережжя. Причому церкву Миколи в Лебедині збудував майстер лебединської школи, послідовник майстра, що будував Мироносицьку. Чимало спільного з цими двома лебединськими пам’ятками знаходимо в Успенській церкві в Шатрищах. Церкву Спаса в Переяславі з вищезгаданими зв’язує тип плану. Тому доцільно буде розглянути ці церкви слідом за Мироносицькою.
__________________________________________________________
[1] Фото зовнішнього вигляду репродуковано у виданні: Таранушенко С. Пам’ятки Слобожанщини. Таб. ХХXIV, рис. 5.
[2] Ф. Гумилевский «Харьков». Харьков. Отд. III. С. 443.
[3] Такий же вигляд плану мають ще: Успенська церква 1720 р. в Шатрищах, церква Спаса 1765 р. в Переяславі, церква Миколи 1783 р. в Лебедині. Варіант цього типу плану мала церква Школи 1732 р. в Ново-Ропську. Про них ми скажемо нижче.
[4] Центральна дільниця церкви в Сутківцях має розміри: 12 ар. × 10 1/4 ар. = 8,55 м × 7,30 м.
[5] Ті ж співвідношення боків в плані мають прямокутники центра мурованих церков: Успенської церкви в Межибожі початку ХVI ст., Успенської церкви в Городку Львівської області 1540 р., монастирської церкви в Підгорянах Тернопільської області ХVІ–ХVІІ ст. Мурований Покровський собор в Харкові, закінчений будуванням в 1689 р. в центрі має форму семигранника, але довжина і ширина восьмигранника має ті ж співвідношення: сторона і апофема рівностороннього трикутника.
