Відлуння референдуму 1991 року: в художньому музеї знайшли агітку одного із етапів становлення української державності

0
310

Під час реставраційних робіт, що наразі тривають в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К.Руднєва, фахівці-реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України (м. Київ) виявили цікаву знахідку. Так, у якості ущільнювача між підрамником і рамою однієї із робіт, була виявлена агітаційна листівка до Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року «В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля» («ТАК» акту проголошення незалежності України).

Листівка виготовлена «Активом волі» (матеріали проф. Орест С.).

Нагадаємо, Всеукраїнський референдум 1991 року -загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум винесли одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18 % населення України. З них 28 804 071 особа (90,32 %) проголосувала «За». На Сумщині, незалежність України підтримали ще більше людей – 92,61%.

Понад 30 років агітка знаходилася між рамою і підрамником пейзажної роботи (1934) видатного живописця єврейського походження Вольфа Могилевського (1886-1943).

Текст листівки: «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ ПРАВДА І СИЛА, І ВОЛЯ

Нащо Україні Незалежність?

Для всього світу Україна – це аномалія. Розміром більша, ніж німеччина, числом населення дорівнює Франції, а її валовий національний продукт (ВНП) наближається до італійського. Натомість, вона майже не видима на світовій арені. На Україні надзвичайно багата земля. Ґрунт-чорнозем легендарно плодючий; природного багатства безліч; індустріальна мережа – широко розвинена; а народ вишколений і працьовитий.

Але, хоч Україна одна з найщедріше обдарованих країн Європи, жителі мають чи не один з найнижчих життєвих стандартів на континенті. Україна може бути однією з найвидатніших країн світової громади, але зараз її вплив на події менший, ніж навіть найбідніших і найменш розвинених країн Африки.

Як пояснити такий парадокс? Бездержавністю!

В історії усіх народів, держава була механізмом, яким вони домагалися прогресу політичного, економічного та культурного. Гляньте на найбагатші і найбільш розвинуті країни світу. Побачите, що у них довголітня історія незалежної державності. Натомість, найбідніші довго підкорялися імперіям або були бездержавними. Річ проста: національні держави найкраще відчувають і полагоджують (бо мусять) потреби народів.

Дві великі трагедії, які пережив український народ під час 20-го століття є прикладом шкоди, яку може заподіяти суспільству бездержавність. Усі ми знаємо про страшний Голод 1932-1933 років. Коли б дійсна влада була у Києві, а не у Москві, ця катастрофа не сталася б. Коли надходили вістки, що загрожує голод, провідники України благали Сталіна, щоб той зменшив розміри хлібозаготівель. Сидячи на своїм троні у Москві, Сталін закинув українцям, що вони перебільшують стан кризи, і наказав далі забирати хліб у селян. Вже вгледівши, що народ охопило нечуване лихо, цілий ряд діячів республіки здійснили самогубство. Решту проводу зліквідував репресивний апарат, а тоді Сталін надіслав своїх сатрапів, щоб завершити політику, яка спричинила мільйони жертв.

Ближче до теперішніх часів сталася трагедія, також, як тавро бездержавності, – Чорнобильська аварія. Ясно, що населення України ніяк не було причетне до рішень розмістити численні ядерні станції на будь-якій території. Виходить, що верхівка у Москві нехтувала безпекою населення України. Україна далека для них, і як у прислів’ї: що очі не бачать, тим серце не болить.

Якби жителі України, котрі мешкали в околиці реакторів, мали ухвальний голос, то немає сумніву, що вони б довше замислювались, чи будувати їм реактори чорнобильького типу, чи ні. Здоровий глузд і почуття особистого інтересу диктували б провідникам у Києві бути більш обережними у ставленні до природи й земель на яких жили вони та їхні діти.

Коротко кажучи, якщо населення України підлягало б власній істинно незалежній державі, то такі трагедії, як Голод 1932-1933 р. та аварія в Чорнобилі, не трапились би. Можна зробити висновок, що якщо Україна не стане повністю незалежною їй загрожують дальші лихоліття.

– Проф. Орест С.

НОВИЙ СОЮЗНИЙ ДОГОВІР – ТАНЕЦЬ З ВАМПІРОМ!!

НА РЕФЕРЕНДУМІ 1-го ГРУДНЯ ГОЛОСУЙТЕ «ТАК» АКТУ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ».

Минуло 32 роки, але текст листівки залишається актуальним…

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут