Час прийшов…

0
373

Сьогодні у мене невеличке прощання із художнім музеєм. Вже завтра, відповідно до мобілізації, що оголошена в Україні через військову агресію рф, я відбуваю до військової частини…

У будь-якому випадку, цей день повинен був прийти… І для мене він настане 26 жовтня 2022 року. Звісно, трішки сумно прощатися з музеєм, справами якими жив. Але служба в Збройних Силах України теж потрібна. Тим більш, сьогодні на дев’ятому місяці війни вже сотні тисяч українців воюють за свою країну, за її свободу та за право жити на своїй землі. Тож, залишатися осторонь цього не варто.

Я радий всім тим позитивним моментам, які трапилися зі мною у художньому музеї, радий знайомству із цікавими та позитивними людьми, із мене звів художній музей. І, звісно, сподіваюся після Перемоги України до цього музею повернутися.

Єдине за що сумую, так це дві судові справи «морально постраждалого», який зараз судиться із художнім музеєм за свої страждання та «душевну травму». Це виглядало б дико, навіть у мирний час, а під час війни – це просто зашквар. Тим не менш, я розумію, на життєвій дорозі вступити у якесь л..но може будь-хто…

Хочеться вірити, що рано чи пізно всякого роду «моральні страждальці» залишаться у минулому, як колись залишиться у минулому ця війна, яка так дорого коштує українському народу.

Слава Україні! Слава українському народу!

З повагою, директор ЛМХМ Андрій Гєльмінтінов

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут