Фотоархів: Євген Агафонов та Борис Руднєв

0
61

На фотосвітлині (др. пол. 1900-х років) – видатний майстер живопису та один із найяскравіших представників українського модерну – харківський художник Євген Агафонов та Борис Руднєв, що за кілька років стане засновником Лебединського художнього музею.

Виконана світлина між 1907 та 1911 роками, коли в Харкові існувала художня майстерня-студія «Голуба лілія» (вул. Чернишевського), заснована Євгеном Агафоновим після закінчення Академії мистецтв. Приваблювала студія не лише художників, але й молодих поетів, мистецтвознавців, фотографів.

Ймовірно, саме на цьому підґрунті й заприятелювали Євген Агафонов із Борисом Руднєвим, який саме тоді активно займався фотографією. Студійців об’єднували пошуки нових живописних рішень. Працювали вони у галузях живопису та графіки (створювали етюди на пленері, гравюри та театральні декорації). Основним завданням на заняттях був рисунок – швидкі (15-хвилинні) начерки здебільшого оголеної натури («кроки»). Атмосфера студії нагадувала подібні зібрання мистецької богеми початку ХХ ст.

Один з відвідувачів студії, Павло Федорович Оболенський, у листі до завідуючого Лебединським художнім музеєм Дмитра Ледньова писав 25 квітня 1969 : «Борис Кузьмич часто приходив до студії, майже кожен сеанс малювання. Він зазвичай сидів на дивані, грав на гітарі та брав участь у спільних розмовах студійців. Цікавився мистецтвом і, зокрема, роботами Євгена Агафонова, з яким був дуже дружним… Борис Кузьмич був дуже привітною, скромною та симпатичною людиною. Я, як і всі інші студійці, ставився до нього з великою симпатією та повагою» (авт. – переклад з російської).

Немає сумніву, що їх спілкування в студії багато в чому вплинуло на самого Руднєва. В результаті, інженер за освітою, Руднєв все своє життя присвятив мистецтву. Спочатку у якості асистента-фотографа (1910-1918) в Харківському університетському музеї красних мистецтв і старожитностей, далі під час експедицій, разом з професором Федором Шмітом (1877 – 1937), мистецтвознавцем Дмитром Гордєєвим, а також – уродженцем Лебедина Стефаном Таранушенком (1889 – 1978)… і нарешті, у листопаді 1918 року, ставши засновником Лебединського художнього музею.

І хоча, у 1912 життєва доля розвела друзів, спочатку по різним містам, а потім і по різним країнам, залишилося чимало результатів їх творчого спілкування… одним із яких можна вважати Лебединський художній музей, а також живописний «Портрет Бориса Руднєва», написаний його товаришем Євгеном Агафоновим, що тепер у вестибюлі музею зустрічає всіх відвідувачів.

… об’єктивним доповненням до цієї інформації має бути те, що все – таки Борис Руднєв займався малюванням у студії «Голуба лілія». Він брав приватні уроки у свого приятеля Євгена Агафонова, писав картини (частина з яких сьогодні знаходиться у музейній колекції), та вже у Лебедині навчав свою доньку малюванню.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За матеріалами:

  1. Лебединський міський художній музей ім. Б.К.Руднєва – 100 років історії (1918-2018). – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада»», 2018. С. 5-9.
  2. Побожій С. Борис Руднєв: «Я повинен почати якесь нове справжнє життя» [Текст] / С.Побожій // Червоний промінь – 1993. – 30 жовтня. №44.
  3. Побожій С. Музей – живий діалог з історією [Текст] / С.Побожій // Україна. Наука і культура – 1993. – № 26-27.
  4. Побожій С. Хто зберіг мистецькі скарби Лебединщини? [Текст] / С.Побожій // Панорама Сумщини – 1991. – 12 вересня.
______________________________________________________________
Підтримати Лебединський міський художній музей можна:
 
– через сервіс міжнародної електронної платіжної системи PayPal – lebedyn.com.ua@gmail.com
– та краудфандинговий майданчик PATREON – https://www.patreon.com/LebedynArtMuseum
 
Будемо надзвичайно вдячні, навіть за найменшу допомогу!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут