Фотоархів: царські врата дерев’яної Миколаївської церкви в Лебедині

0
63

На фото 1913 року – царські врата дерев’яної Миколаївської церкви, що збудована в 1660-х роках, майже, одночасно із заснуванням Лебедина.

На думку Стефана Таранушенка, Лебединська Миколаївська церква – одна з найвизначніших пам’яток української народної монументальної архітектури, одна з вершин майстерності дерев’яного монументального будівництва, а її майстер – один з найвизначніших майстрів народного будівництва. У творчості його втілені найвищі досягнення українського народного генія. Кришталева ясність архітектурного образу, сміливість в оперуванні просторовими об’ємами, з одного боку, і висока технічна майстерність, з другого, принесли майстрові блискучу перемогу над опором матеріалу, доведену майже до грані дематеріалізації його.

Збудована церква Миколи на хрещатому плані, п’ятизрубна, але одноверха. Центральний зруб – у плані квадрат, рукава – шестигранники, вужчі і коротші центру. Центральна баня виділяється стрімким злетом вгору. Збудована церква не з пиляних, а з колотих дубових брусів на дубових підвалинах, під які пізніше був підведений цегляний підмурок.

Не менш вражаючим елементом церкви був іконастас та його центральна частина – царські врата, сфотографовані Стефаном Таранушенком у 1913 році.

Царські врата дерев’яної Миколаївської церкви. Лебедин, фото С.Таранушенка, 1913

Царські вратадвері в іконостасі, які відділяють вівтар у православному храмі від амвона. Назва походить від того, що через царські врата з вівтаря виходить Цар Слави Господь Ісус Христос у Святих Дарах для надання причастя людям.

Найвищого розвитку як витвір декоративно-ужиткового мистецтва, царські врата досягли в Україні XVIIXVIII ст. у стилях ренесанс і бароко. Царські врата влаштовують у центрі іконостасу як двостулкові, суцільні або ажурні, живописні або різьблені.

Виготовляють їх здебільшого з дерева. Зазвичай, на них зображують євангелістів, сцену Благовіщення або Святого, на честь якого освячено церкву. Оздоблюють їх орнаментальним різьбленням з позолотою, оскільки вони символізують врата Раю. Їх відчиняють у певні моменти під час богослужіння, даючи можливість вірянам бачити престол і все, що відбувається у вівтарі.

Через царські врата мають право проходити тільки священнослужителі. Зсередини вівтаря до арки або брусу над царськими вратами кріпиться катапетасма — тканинна завіса, яка затуляється і відсувається в певні моменти богослужіння, символізуючи покров таємниці над святинями Божими. Відкриття цієї завіси символізує відкриття людям таємниці спасіння; відкриття царських врат символізує обіцяне вірянам відкриття Царства Небесного. Закривання царських врат символізує позбавлення людей Раю як наслідок гріхопадіння.

В 1913 році, поряд із старою церквою, завершилося будівництво нової кам’яної Миколаївської церк­ви, яка існує й сьогодні. В неї було перенесено все цер­ковне убрання. Як згадує Таранушенко, «…коли ми обміряли цю церкву, поруч з нею впритул уже стояла нова мурована, незграб­на, шаблонна сінодального «стилю». Стареньку ж не підтримували, давно не ремонтували. Підмурок її в кількох місцях розвалився; тому в північно-східному кутку центральний зруб внизу розійшовся. Кожуховання частково було обідрано…».

Проіснувала ж дерев’яна Миколаївська церква до 1940 року, коли була розібрана. До цього, в 1930-х роках будівля церкви використовувалася під склад.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За матеріалами:

  1. Книга пам’яті Сумської області: В 3 т. – Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Автор-упорядник О.М.Корнієнко. – Сум–: Видавництво «Ярославна», 2007. С. 149-150.
  2. Лебедин, церква Миколи (С. Таранушенко). Електронний ресурс. [Точка доступу – http://www.otkudarodom.ua/ru/lebedin-cerkva-mikoli-s-taranushenko ]
  3. Таранушенко С.А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918-1932 / упоряд. О.О.Савчук – Харків : Видавець Савчук О.О., 2011 – 692.
  4. Ткаченко Б.І. «Лебедія: Історичні нариси. В 2-х кн». Кн.1. – Суми, 2000.

______________________________________________________________

Підтримати Лебединський міський художній музей можна:

– через сервіс міжнародної електронної платіжної системи PayPal – lebedyn.com.ua@gmail.com 

– та краудфандинговий майданчик PATREON – https://www.patreon.com/LebedynArtMuseum

Будемо надзвичайно вдячні, навіть за найменшу допомогу!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут