Фотоархів: жіночі головні убори, які зберігалися в музеї Лебедина

0
379

На архівній світлині 1925 року – сім жіночих головних уборів, на фоні української вишивки. Виконана світлина українським мистецтвознавцем, музейником, дослідником української старовини Стефаном Таранушенком в Лебединському художньо-історичному музеї ім. Т.Шевченка (нині – Лебединський міський художній музей імені Б.К.Руднєва), який у той час знаходився у будинку купця Миколи Кононенка (нині – Лебединська ЗОШ №5).

Нажаль, на сьогоднішній день вказані жіночі головні убори відсутні у музейній колекції. Ймовірно, вони були передані у 1920-1930-х роках до Харківського музею українського мистецтва, як і велика кількість інших предметів етнографічної колекції Олексія Красовського, Василя і Варвари Капніст й інших поміщиків Лебединського повіту.

Щодо колекції Красовського, то їй слід приділити особливу увагу, адже Олексій Андрійович Красовський (1884, Куличка Лебединського повіту – після 1920, Угорщина), крім того, що був знаним художником, був ще й відомим колекціонером. Так, на першій виставці української старовини, яка відбулася в Лебедині влітку 1918, з колекції Олексія Красовського було представлено 132 предмети. Серед них – 47 килимів, 20 вишиванок, 18 рушників, 8 хусток, 6 поясів, 9 запасок, 2 фелоні, 1 парчовий стихарь, 3 дерев’яні скульптури, 2 миски, 16 предметів жіночого одягу.

Після революційних подій 1917-1919 років все майно Красовських було націоналізоване, в тому числі й мистецькі твори, частина яких потрапила до Лебединського художньо-історичного музею (нині – художній музей імені Б.К. Руднєва). Дуже скоро за цими подіями багатющий маєток Олексія Красовського в селі Куличка був розграбований та знищений. Сьогодні про нього нагадує лише самотня колона, що височить над руїнами. Разом з картинами Красовського зникла й унікальна для Слобожанської України етнографічна колекція, куди входили сотні предметів: вишиванки, хустки, рушники, пояси, запаски, килими від XVII до ХІХ ст.

Тож, сім жіночих головних уборів поповнили довгий список «Втраченої колекції Лебединського художнього музею». До якого, між іншим входять оригінальні живописні роботи Тараса Шевченка, Ван Гойена роботи голландських та фламандських майстрів XVIII століття, французький та німецький живопис ХІХ століття, роботи Філіпа Малявіна Володимира Маковського, Карла Брюллова, а також колекція вогнепальної та холодної зброї (XVII – XIX ст.), широковідома «Полуботчишина сорочка» та вишиванки, хустки, рушники, пояси, запаски, килими.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

За матеріалами:

  1. Гєльмінтінов А.А. Олексій Красовський – забутий лебединський художник. Електронний ресурс [https://artmuseum.lebedyn.org/] Точка доступу [https://artmuseum.lebedyn.org/oleksij-krasovskyj-zabutyj-lebedynskyj-hudozhnyk/]. Дата звірення – 17.06.2022.
  2. Лебединський міський художній музей ім. Б.К.Руднєва – 100 років історії (1918-2018). – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада»», 2018. С.3-9, 84-85.
  3. Побожій С.І. Забуті художники і Сумщина. – Суми, 2008. – С. 64 – 87.
  4. Таранушенко С.А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918-1932 – упоряд. О.О.Савчук. Харків : Видавець Савчук О.О., 2011. С.136-139.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут