Історії життя видатних людей – це, зазвичай, блискучий фасад їхніх досягнень. Та, поза виставками, публікаціями й презентаціями, вони живуть звичним життям, сповненим буденними справами, людськими стосунками та життєвими обставинами. Але ці обставини й наближають нас до розуміння їх життя, дозволяючи подивитися на відомого художника-новатора, як на звичайну людину.
Саме такі, маленькі життєві історії й розгортаються у листівках відомого українсько-американського художника-футуриста, теоретика мистецтва та поета Давида Бурлюка. Листівки передані Лебединському художньому музею письменником, журналістом та істориком мистецтва Євгеном Деменком, в рамках mail-art проєкту “Futurism: 140-th Anniversary of the Artist David Burliuk“.
Одна із них – відправлена у 1961 році Давидом Бурлюком до Вацлава Фіали (чоловіка молодшої сестри Бурлюка – Маріанни), в Прагу (Чехія). Листівка – кольорова, видання Burliuk Gallery, Hampton Bays, USA (1961) із репродукцією роботи Д. Бурлюка «Marussia and lilac» (Маруся та бузок).
Сторона А: «Ми, 9 грудня вже переселяємося до Нью-Йорку. Моя виставка в АСА, там відкриється 10 грудня. Посилено пишу картини. З любов’ю до всіх В.В.О.Я.Л. David Marussia Burliuk» (ред. – переклад з російської мови).
Сторона В: «Панчохи нейлон новітні, вони розтягуються й незносимі. Тепла ковдра хороша, з неї можна пошити гарне літнє пальто. Все перемішане з нашою любов’ю до всіх вас та надією провести з вами у травні 2-3 тижні. Ця матерія – це вам різдвяний подТакі історії часом важать більше, ніж біографії, бо вони показують не екстраординарних і впевнених у собі особистостей, а звичайних людей, життя яких – це череда життєвих ситуацій. Ближче знайомлячись із цими листівками, вже сприймаєш Бурлюка не лише геніальним художником, а людиною, яка просто живе такими ж проблемами та труднощами, як кожен із насарунок. У Н-Й (Нью-Йорку) маємо чудову теплу осінь» (ред. – переклад з російської мови).
Такі історії часом важать не менше, ніж біографії, бо вони показують не екстраординарних і впевнених у собі особистостей, а звичайних людей, життя яких – це череда життєвих ситуацій. Ближче знайомлячись із цими листівками, вже сприймаєш Бурлюка не лише геніальним художником, а людиною, яка просто живе такими ж проблемами та труднощами, як кожен із нас.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
