Лебединська історія у датах та фактах: 6 липня , 173 роки тому, до Лебедина переїхав поет-романтик Михайло Петренко

0
190

Сьогодні, 6 липня, виповнюється 173 роки, як в 1849 році до Лебедина переїхав поет-романтик Михайло Миколайович Петренко.

Михайло Миколайович Петренко (1817, м. Слов’янськ – 1862, м. Лебедин Хар- ківської губернії) – відомий український поет-романтик, автор поезії, які стали народними піснями: «Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру».

Даних біографії Михайла Петранка збереглося не дуже багато. І, хоча, спроби дослідження його біографії робилися ще з середини ХХ століття, проте, ця тема вивчена мало. 

Але достовірно відомо, що у Державному архіві Донецької області зустрічається рапорт на ім’я харківського губернського прокурора з власноручним підписом Михайла Петренка про те, що він прибув у місто Лебедин 6 липня 1849 р. для «исполнения должности уездного стряпчего». З цього дня й до кінця життя Михайло Миколайович жив і працював в Лебедині. Тут у них із дружиною – дворянкою Ганною Миргородовою народжується п’ятеро дітей: Микола, Марія, Євграф, Людмила і Варвара.

Будинок Михайла Петренка, вулиця Миколаївська (колишня Щербакова), 4

У Лебедині, як встановили місцеві краєзнавці, Михайло Петренко проживав по вулиці Миколаївська (колишня Щербакова), 4. На початку ХХ ст. його будинок придбав купець Воскобойніков. 1899 р. помешкання було капітально відремонтоване, про що свідчить напис на фронтоні. Споруда до наших днів збереглася, знаходиться в хорошому стані і використовується під житло приватними особами.

Будинок дуже примітний, стоїть він на червоній лінії забудови. Одноповерховий, дерев’яний з цегляним фундаментом, має 2 ходи. Будинок складається з 8 кімнат загальною площею 110 кв.м.

У Лебедині Михайло Петренко працював повітовим стряпчим (місцевим прокурором). В січні 1853 Петренку було присвоєно чин титулярного радника. Він брав участь у Кримській війні і в 1856 був нагороджений бронзовою медаллю «В память войны 1853-1856 годов».

За переказами, що збереглися в родині Петренків, у червні 1859 Михайло Миколайович зустрічався з Тарасом Шевченком, коли він гостював у Лебедині.

Помер Петренко у Лебедині, 25 грудня 1862 (6 січня 1863) року, у чині колезького асесора. Похований на Покровському кладовищі м. Лебедина (точне місце поховання невідоме). Нащадки М.М. Петренка жили і працювали в Лебедині та на Лебединщини. У 1911 онук Б.М. Петренко продав  родинний будинок купцеві Воскобойникову.

12 листопада 1992 на будинку була встановлена чавунна дошка (0,3 х 0,6 м) з меморіальним написом (автор тексту В.Г. Дудченко, відлито на Лебединському заводі поршневих кілець). Текст на дошці: «У цьому дубинку з 1849 по 1862 р.р. жив видатний український поет-романтик ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ. 1817 р. 1862.».

Через рік, за наполяганням Лебединського осередку «Народного Руху» і безпосередньо його голови, письменника Бориса Івановича Ткаченка вулицю Постишева в Лебедині перейменовано на вулицю поета-романтика, автора всесвітньо відомої пісні-романсу «Дивлюсь я на небо…» М. Петренка.

Художній музей, за матеріалами

  1. Овчаренко І.М. «Йому жити у віках» /Михайло Петренко/. – Слов’янськ: «Вісті», 1997.- 40 с.
  2. П’янков В.О. «Поет-романтик Михайло Петренко» // Пьянков В.А. «В потоке лет».- С.: Корпункт, 1998 . – С. 80-91.
  3. Садівнича Н.О. Потужність і різнобічність таланту // Сумський календар « Науково-популярне видання. – Суми: видавництво мистецького центру «Собор», 1996. – С. 92-95.
  4. Скакун В.П. «Літературна Сумщина». – К.: Муз. України, 1995. – С. 119-121.
  5. Шкурка М. «Михайло Петренко та його безсмертна пісня «Дивлюсь я на небо». Електронний ресурс. Точка доступу – file:///C:/Users/Asus/Downloads/Almpolt_2012_1_44%20(1).pdf
  6. Шептій К. «Його книжки «ходили по руках» // Вітчизна. – 1989. – № 6. – С. 166-170

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут