Лебединська історія у датах та фактах: як лебединці переграли німців у футбол

0
296

104 роки тому, 29 липня 1918 року відбувся товариський матч між лебединською футбольною командою «Ельфес» та німецькою командою, сформованою із солдат гарнізону.

З історичної довідки: німецькі війська вступили в Лебедин 5 квітня 1918 року. Після вступу німців в Лебедин, навесні 1918 року влада в місті перейшла до представників Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Були призначені: повітовий староста – поміщик Стасюлевич, його замісник – поміщик Штепа, начальник охорони – син межиріцького купця – Ключко. Комендантом міста в цей час був німецький офіцер Шульф (Б.Ткаченко «Лебедія». Суми. 2000. С. 227).

За півтора місяці, 22 травня (4 червня) 1918 Лебединське повітове земство випустило перший номер газети «Земские известия». Газета виходила тричі на тиждень (у вівторок, четвер та суботу), ціна її була 25 коп. Редактор – А.І. Влезьков. Друкувалась в друкарні О.Г. Солодовнікова. Чимало місця на її чотирьох сторінках відводилось повітовій хроніці, подіям в Україні та за кордоном.

Саме газета «Земские известия» і повідомила про футбольну гру між лебединцями та німцями.

29 липня 1918 (11 серпня) – газета «Земские известия»: «Спорт. Футбол. У неділю 29-го липня на полі біля парку відбувся матч між лебединською та німецькою футбольними командами. Грали під дощем. Місцева команда в дуже ослабленому складі – не прийшло чотири найкращі гравці. Однак це не завадило нашим гравцям із честю вийти зі змагання. До кінця першого ховтайму були забиті з того й іншого боку по одному м’ячу. На жаль, дощ, що йшов цілий день, багато перешкодив інтересу матчу та змусив публіку сидіти вдома. Німці грали досить грубо, часто використовували руки, за що неодноразово билися штрафні удари. Дограти другий ховтайм не довелося, оскільки були пробиті обидва м’ячі. З наших гравців ніхто не показав особливо гарної гри, окрім бека Кравцова, котрий чесно рятував становище. Нещодавно він був обраний капітаном Лебединської футбольної команди. Матч закінчився внічию, з рахунком 1:1» (Оригінал – російськомовний, переклад – автора).

За тиждень після матчу, відбулася ще одна гра, про яку повідомила лебединська газета «Земские известия»: «На полі біля парку відбувся другий матч між лебединською командою «Ельфес» та німецькою футбольною командою. Почали матч рівно о 5 годині вечора, як і було оголошено. Лебединська команда «Ельфес» виступила у наступному складі: голкіпер – Горошко, беки – Кравцов та Книжників, хевбеки – Зам’ятін, Одарченко, Мещанінов, форварди – Коротенко, Дядюн, Тимченко, Ольховик та Ковальов. Обидва ховтайми пройшли дуже жваво. Перший ховтайм завершився внічию. Матч закінчився повною поразкою німців, із рахунком 5:0 на користь команди «Ельфес». Німці, як і раніше грали грубо, штовхали на всі боки гравців. Потрібно віддати справедливість гравцям команди «Ельфес» – вони грали добре. Публіка залишилася дуже задоволеною і наприкінці матчу нагородила гравців команди «Ельфес» оплесками». (Б.Ткаченко «Лебедия». Сумы, 2000, с. 223).

Ілюстративне фото

Німецьке панування в Лебедині тривало до листопада 1918. Йому на зміну прийшла Директорія, чия влада проіснувала в Лебедині до 22 січня 1919 року, коли в місто вступив 9-й полк 2-ї Української радянської дивізії. Того ж дня в повіті був відновлений ревком, очолив його Юрій Базавлук.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут