Сумна новина прийшла із села Боброве (в 20 км від Лебедина)… Там впала дзвіниця напівзруйнованої дерев’яної церкви Миколи Чудотворця XVIII століття. Коли саме це сталося, достаменно не відомо. Сам факт засвідчили працівники лебединського міського художнього музею імені Б.К.Руднєва спільно із фахівцями-реставраторами Національного науково-дослідного реставраційного центру України, що 29 серпня 2022 року обстежили пам’ятку.
Слід відзначити, що ще 25 грудня 2021 року дзвіниця була на місці, хоча й мала значний нахил на південний-схід. З того часу стан пам’ятки значно погіршився. При падінні, дзвіниця пробила стелю бабинця та західного притвору. Збільшився нахил центрального зрубу. Навіть, встановлені у 2021 році підпорки, вже не можуть втримати його, й поступово відхиляються від центральної осі. Зі стелі впали 2 балки. Стіни просідають. Деревина брусів трухлявіє.
Територія навколо церкви заросла бур’яном та парослю, яка вже вища людського зросту. Щоб підступитися до церкви, довелося прорубати шлях крізь хащі. І це при тому, що дерев’яна церква Миколи Чудотворця є найстарішою точно датованою дерев’яною церквою Слобожанщини. Розмови про її відновлення велися з 1990-х років, проте, жодних результатів не мали.
З історичної довідки: дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве – найстаріша точно датована дерев’яна церква Слобожанщини. За однією з версій, церква в селі існувала ще в 1700 році. Проте, в 1730 році вона була перебудована у стилі провінційного російського класицизму. Збудована вона була на території родового маєтку Бухаріних-Аннєнкових, які протягом понад століття володіли селом.
Перебудови і розширення церкви Миколи Чудотворця продовжилися й згодом. Замовником нової реконструкції став генерал-лейтенант Бухарін. Найвірогідніше, що це був або батько, або дід сенатора Івана Яковича Бухаріна, який й викупив в той час Боброве. Перебудова завершилася у 1780 році.
.
В 1831-го році церква була розширена коштом місцевої поміщиці Віри Анненкової (1813-1902) – дочки Івана Яковича Бухаріна (1772-1858) та Єлизавети Федорівни Полторацької (1789-1828), що походила з відомого дворянського роду Полторацьких.
Вже наступного – 1832 року Віра Анненкова обвінчалася там з кавалерійським офіцером Миколою Анненковим (1799-1865), в майбутньому Київським, Подільським та Волинським генерал-губернатором.
Діючою церква лишалася аж до кінця 1920-х років. В 1930 році її було остаточно зачинене, а приміщення пристосоване під зерносховище, склад, а потім – сінник колгоспу та похідних із нього господарств. В якості підсобного приміщення церкву використовували аж до 1990 року.
.
Старожили також розповідають, що в 1950-х роках в храмі, нібито, були виявлені скрині з цінностями, заховані Аннєнковими, і знайшов їх нащадок цього роду. Біля храму й досі збереглися стародавні надгробки, що належать членам родини Бухаріних-Аннєнкових.
Хто ще не бачив церкву Миколи Чудотворця у селі Боброве – поспішіть. Церква доживає свої останні місяці, навіть не роки.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
