Василь Кричевський – один із найвидатніших українських художників-модерністів, архітектор, творець національного модерного стилю в архітектурі, засновник національної кінохудожньої школи.
Про роль і місце в українській культурі Василя Кричевського гарно сказав його сучасник, художник і поет Святослав Гординський: «Якщо уявити собі мистецтво якогось народу як храм, що спирається на колони, то власне, однією з таких колон українського мистецтва був Василь Григорович Кричевський».
Народився він 12 січня 1873 року (31 грудня 1872) в с. Ворожба, що на Лебединщині. Був старшим з 8 дітей повітового земського фельдшера Григорія Якимовича Кричевського та його дружини Прасковії Григорівни. Малював змалку. У тринадцять літ став студентом Харківського залізнично-технічного училища, а невдовзі йому вже доручали проектувати приватні будинки.
Популярність до Василя Кричевського прийшла у 1903 році, після перемоги його проєкту на конкурсі будинку Полтавського Земства (нині – Полтавський краєзнавчий музей імені В.Г.Кричевського), який став зразком національного стилю в архітектурі, так званого українського модерну.
Після будинку Полтавського земства (1903-1908), Василь Кричевський спроєктував та збудував багато інших будинків у стилі українського модерну. Серед них: Народний будинок у м. Лохвиці на Полтавщині, будинок Грушевських та школа ім. С.Г. Грушевського у Києві, ряд міських та приміських житлових будов, проект відновлення будинку Т.Г.Шевченка у Києві, проект і макет сільського клубу-читальні на всесвітній виставці в Парижі (1925), інтер’єри будинку історичної секції ВУАН, меморіальний музей Т.Г.Шевченка в Каневі (1932-1939, в неокласичних формах з орнаментальними фрагментами українського стилю).
На запрошення художника Никанора Онацького, який в той час жив і працював у Лебедині (1906-1913), Василь Кричевський також підготував ескіз бібліотеки в стилі українського модерну для міста Лебедина. … проте, цей проєкт так і не був реалізований.
В Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького зберіглася відповідь Василя Кричевського Никанору Онацькому:
«Київ. Панківська, 9, кв. 15 [18].Х.1913.
Вельмишановний добродію!
Ваше бажання збудувати бібліотеку в Українському стілю я вітаю і утворити проект згоджуюсь. Але маю Вам перше поставити скілька питань:
- Які, власне, кошти Рада бібліотеки має зараз на будову (щоб потім не було затягучок у роботі)?
- З якого матеріалу хочете ставити будову?
- Який приблизно розмір будови?
Тоді я Вам можу сказати той мінімум плати, який я мушу взяти за свою працю. Крім того, половину гонорару я беру вперед, а другу по виконанню проекта.
З поваженням, В.Кричевський»
Проте, реалізувати проєкт не прийшлося. У 1913 році Никанор Онацький прийняв запрошення на роботу Кадетського корпусу в Сумах, і назавжди переїхав із Лебедина. Тож, проєкт спочатку був відкладений, а потім вже було «не до бібліотеки» у Лебедині. На згадку про цю ідею, лишився ескіз головного фасаду, виконаний в українському стилі.
Проте, навіть сьогодні, через 109 років після виконання ескізу, він справляє особливо велике враження своєю живописністю, в чому і почувається сильний вплив української народної творчості. Вмуровані в стіну майолікові деталі звучать на загальному м’якому фоні, як сильні акорди. Барвисте поле стін будівлі переходить у майолікову черепичну покрівлю.
Значну увагу в цій споруді привертає орнаментика. Її композиційна ув’язка з архітектурою ще більше підкреслює цільність всієї будівлі. Форма вікон та дверей – шестикутна, як і у будівлі Полтавського земства. Високий дах, який інші архітектори часто намагалися приховати, Василь Кричевський ввів його у загальну композицію (явище, характерне для української народної архітектури).
Джерело фотосвітлини: Василь Григорович Кричевський: хрестоматія: в 2 т. – Харків: Видавець Савчук О.О., 2016 – (Серія «Слобожанський світ»; вип. 10). Т. 1. 1891-1943 рр. С. 470.
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ
За джерелами:
- Василь Григорович Кричевський: хрестоматія: в 2 т. – Харків: Видавець Савчук О.О., 2016 – (Серія «Слобожанський світ»; вип. 10). Т. 1. 1891-1943 рр. С. 470.
- Рубан-Кравченко В.В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття. Василь Кричевський. – К.: Криниця, 2004. – 704 с.
- Чепелик В.В. Формування українського архітектурного модерну початку ХХ ст. у контексті інтернаціональних творчих зв’язків. – В кн.: Українське мистецтво та архітектура кінця XIX початку XX ст./ НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильского.- К.: Наук. думка, 2000.- 240с.
______________________________________________________________
Підтримати Лебединський міський художній музей можна:
– через сервіс міжнародної електронної платіжної системи PayPal – lebedyn.com.ua@gmail.com
– та краудфандинговий майданчик PATREON – https://www.patreon.com/LebedynArtMuseum
Будемо надзвичайно вдячні, навіть за найменшу допомогу!
