Про наш музей

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ім. Б. К. РУДНЄВА

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ

Початок створення колекції музею відноситься до 1918 року. Влітку того року в Лебедині була влаштована Перша виставка української старовини, організаторами якої були земський діяч М. А. Грищенко і мистецтвознавець С. А. Таранушенко. Саме тоді й зародилася ідея створення в місті музею старожитностей. Музей заснував 20 листопада 1918 р. інженер-технолог із Харкова Борис Кузьмич Руднєв (1879—1944). Основу колекції музею склали націоналізовані  приватні зібрання з колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці, Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії.

23 березня 1919 р. офіційно відкрився Лебединський художньо-історичний музей ім. Т. Г. Шевченка (так музей називався перші два десятиліття свого існування). 1937 року музей перейменовується на Лебединський державний художній музей. У роки Другої світової війни колекція музею була врятована від пограбування завдяки мужності й самовідданості його директора Б. К. Руднєва.

1964 року музей було реорганізовано у філію Сумського державного обласного художнього музею. З 1 липня 1997 р. музей знову стає самостійним Лебединським міським художнім музеєм. 23 травня 2008 р. рішенням сесії Лебединської міської ради йому присвоєно ім`я засновника і першого директора Б. К. Руднєва.

ЕКСПОЗИЦІЇ

Постійна експозиція музею побудована за історико-хронологічним принципом. У семи експозиційних залах представлені кілька сотень творів живопису, графіки, скульптури, зразки старовинних художніх меблів, кераміки, нумізматики і фалеристики. В експозиції репрезентовані український старовинний іконопис й унікальні зразки українських портретів парсунного типу XVIII ст., твори українських і російських художників ХІХ — поч. ХХ ст. С. Васильківського, П. Левицького, О. Молінарі, К. Рабуса, С. Світославського, О. Тиранова, О. Цеге фон Мантейфеля. Гордістю музею є картини відомих російських художників-передвижників В. Максимова, Г. Мясоєдова, В. Полєнова, В. Сєрова, порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури А. Миклашевського, художні меблі стилів «бароко», «рококо», «класицизм», «ампір» та «модерн».

Значне місце в експозиції посідають твори радянського періоду ¾ живопис О. та П. Басанців, М. Вайнштейна, С. Герасимова, М. Глущенка, І. Їжакевича, Ф. Красицького, В. Могилевського, М. та І. Можарських, С. Прохорова, В. Сварога, К. Трохименка, В. Цвєткової, С. Шишка, графіка В. Касіяна, Є. Кацмана, В. Цимпакова, скульптура І. Зноби, І. Кавалерідзе, І. Мельгунової, К. Посполітака. Своєрідність художнього життя України кінця ХХ ¾ початку ХХІ століть представлена творами Е. Айрапетяна, С. Артемчика, І. та Е. Білинських, Н. Вербук, І. Гапоченка, Н. Гудилко, П. Ковтуна, М. Маринича, А. Мордовця, М. Огурного, С. Півторака, С. Побожія, О. Редьки, Г. Рідної, В. Чевгуза, І. Швачунова, П. Шигимаги та інших сучасних митців.

На Лебединщині знаходиться коріння найбільшої в Україні мистецької династії Кричевських. Тому в музеї 2003 року влаштовано меморіальний зал «Мистецькі дивосвіти родини Кричевських» ¾ своєрідний «музей у музеї», де представлено творчий доробок кожного з шістьох Кричевських ¾ Василя і Федора Григоровичів, Миколи та Василя Васильовичів, Олени Євгенівни та Катерини Василівни Кричевської-Росандіч.

Час від часу експозиція музею змінюється, аби відвідувачі змогли поступово ознайомитися з більшою частиною колекції. Не міняються лише шедеври, за винятком випадків, коли їх відправляють на великі виставки або на реставрацію.

КОЛЕКЦІЇ

Нині колекція музею нараховує понад 2000 експонатів. Це скромне зібрання являє собою безперечну цінність, оскільки дає можливість ознайомитися з оригінальними творами представників різних шкіл вітчизняного й зарубіжного мистецтва і на основі цього скласти уявлення про головні етапи його розвитку. В цілому колекція музею досить різноманітна за характером творів і відображає як художню індивідуальність окремих авторів, так і ряд течій, що розкривають життя людини і довкілля.

НАУКОВА, КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА, ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Колектив наукових співробітників музею проводить значну науково-дослідну, пошукову й виставкову діяльність, влаштовує тематичні масові заходи, широко популяризує музейні скарби.

У музеї часто влаштовуються виставки оригінальних творів мистецтва. Працівники музею організовують також пересувні художні виставки, проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

***

Найбільш привабливими для відвідувачів музею є зразки старовинних художніх меблів, живописні шедеври видатного українського художника С. І. Васильківського та творча спадщина мистецької династії Кричевських.