Фотоархів: маєток Капністів у селі Михайлівка

0
633

На архівній світлині початку ХХ ст. – панорама михайлівського маєтку Капністів, що колись знаходився в південно-східній частині села Михайлівка, по обидві сторони селищної дороги.

Будувався величний маєток впродовж двох століть. Розпочав його будівництво племінник гетьмана Івана Самойловича – полковник Павло Полуботок. Після Полуботка, роботи над маєтком продовжили його спадкоємці – Коробовські та Іваненки. Завдяки ним, у 1810-рр., недалеко від маєтку була споруджена кам’яна ротонда (не зберіглася), а також існуючий і зараз флігель, огорожа з ворітьми та, певно, контора. У той же час до садибного корпусу, побудованого ще на початку 1700-х рр., добудовано колонади з головного та з тильного фасадів. У 1830-х рр. з правого та лівого боків до основного корпусу прибудовано одноповерхові крила (споруда повністю знищена пожежею восени 1918).

Перебудови маєтку продовжилися у кінці ХІХ – початку ХХ століття, за ініціативою нових власників – Капністів. У закінченому вигляді (як на фото) комплекс маєтку сформувався на початку 1910-х рр.

Однією із характерних особливостей маєтку є відсутність чітко вираженої центральної композиційної вісі. Це пояснюється тим, що будівництво його частин відбувалось в різні проміжки часу.

Маєток Капністів у селі Михайлівка. Фото 1910-і рр.

Існуюча на початок ХХ століття вісь пересікає двір садиби в широтному напрямку, й закріплена в західній частині воріт, а в східній, відповідно, послідовно розташованими вздовж неї церквою, двома симетричними вісі – каплицями, гробницею Капністів та ротондою. Композиційною віссю орієнтованого в меридіанному напрямку прямокутного в плані подвір’ я служила, ймовірно, поздовжня вісь палацу. По периметру розміщувались такі будівлі: в північній частині – палац, в південній – графський гараж, в західній – корпус конюшень, в східній – будівля пральні. Ряд споруд з меридіанною орієнтацією поздовжніх осей – розташовувався вздовж існуючої зараз частини огорожі, з зовнішньої її сторони: школа, котельня, флігель, контора. До південного заходу від будівлі контори розташовувався Г-подібний в плані корпус конюшень.

Із втрачених споруд найбільший інтерес представляє собою, звісно, палац. Це – асиметричний, витягнутий в широтному напрямку тричастинний об’єм, що складався з центрального прямокутного двоповерхового корпуса та прибудованих до його західного та східного фасадів прямокутних одноповерхових рамен різної довжини. Головний та тильний фасад центральної частини акцентувались чотириколонними портиками великого коринфського ордера та увінчувались трикутними фронтонами, на рівні першого поверху портик перерізувався балконом з балюстрадним огородженням. Зі сторони саду до портику була прибудована велика тераса з мурованими сходами, що вели до неї. Типово-класицистично трактувались архітектурні деталі: масивний карниз з медальйонами, лиштви віконних отворів та ін. Розпланування інтер’єрів мало анфіладний тип, особливо виділявся великий зал з хорами по периметру, їдальня, гостинна, портретна, бібліотека, кабінет графа. За описом відомий характер декоративного оздоблення цих приміщень. У залі – білі та позолочені меблі (столики, банкетні стільці), в портретній – галерея портретів гетьманів та предків Капністів (в т. ч. портрети роботи Молінарі, Левицького, Боровиковського), кахельні печі, вази та канделябри, рідкісні зразки меблів червоного дерева та карельської берези, в кабінеті – бронзові прикраси. На камінах – фаянсові вази, чугунці та бронзові решітки.

Розташований біля підніжжя покритого парком пагорба, на партері в долині р. Псел, комплекс садиби в Михайлівці, за свідченням сучасників, у кінці ХІХ – початку ХХ століття був «ледь не однією із типових та красивих садиб всієї України».

Художній музей, за матеріалами

  1. «Звід пам’яток історії та культури України». Сумська область. Енциклопедичне видання. Стаття Вечерський В. «Садиба Капністів 1810-1910». С.730-731.
  2. Лукомскій Георгій «Михайловка» – усадьба графа А.В. Капниста». – Петроградъ. Журналъ «Столица и усадьба», № 56, 15 апрҌля 1916.
  3. Ткаченко Б. Лебедія: Історичні нариси в 2-х книгах. Книга 1.- Суми: видавництво «Слобожанщина», 2000.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут