Фотоархів: прибуття першого потягу на станцію «Лебединська»

0
605

Одна з найбільш ранніх фотографій Лебедина зображає прибуття першого потягу на станцію «Лебединська». 24 жовтня 1894 року потяг, із височенним димарем та кількома вагонами, прибув зі станції Боромля, пройшовши 35-ти кілометровою гілкою «Боромля-Лебедин», що поєднала повітове містечко з Харковом, Києвом та іншими містами Російської імперії.

Пам’ятний момент того дня лишився на фото, де разом з потягом та його машиністом, присутні керівники й працівники залізниці, представники земської влади.

Лінія «Боромля – Лебедин» увійшла до складу Південної залізниці (центр в м. Харкові). Рішення про її будівництво було прийнято на початку 1890-х рр., за активного сприяння голови Лебединського земства – гудимівського поміщика Якова Кучерова (09.12.1834 – 11.11.1909). Проект було доручено досвідченому інженеру-будівельнику М.Биховцю, під керівництвом якого велися роботи.

У 1894-1905 рр. потяг до Лебедина курсував один раз на день, а влітку – двічі. У 1905 році через ділянку Боромля-Лебедин було перевезено понад один мільйон тон вантажів. Тоді була прокладена лише одна колія. У 1906 р. обсяг вантажу збільшився.

У 1894 році також завершилося будівництво залізничного вокзалу станції «Лебединська». Будівля вокзалу майже повністю зберегла свій первісний вигляд. Вона камерна. Фасади вирішені в формах, характерних для раціонального напрямку цегляного стилю з явним впливом модерну. Головний фасад – симетричний. Цільність протяжної будівлі забезпечена завдяки підпорядкуванню вісей симетрії та архітектурних «об’ємів». Композиція складається з трьох вісей, чітко виражені центральний та бокові об’єми. Перший підкреслений підвищеною частиною фасаду з декоративним напівкруглим фронтоном, фланги будівлі відмічені ризалітами в три вікна кожний.

Будівництво залізничної гілки до Лебедина значно пожвавило міську економіку та сприяло бурхливому розвитку місцевих промислів. Найбільше виграли від залізниці Будильський, Боровенський, Караванський, Кулічанський, Василівський спиртові заводи та цукровий завод Романівський, які були розміщені у однойменних населених пунктах.

В 1895 році Лебединська міська управа виділила кошти: «на изготовление адреса и портрета Якову Владимировичу Кучерову за труды его по ходотайству об устройстве железнодорожного подъездного пути от станции Боромля к городу Лебедину и за особую выдающуюся общественную и полезную для городского общества деятельности его – 200 рублей».

Наряду з Кучеровим чимало зусиль для будівництва залізничної гілки до Лебедина приклали місцеві і губернські осередки дворянського зібрання, які тривалий час очолював граф Василь Олексійович Капніст.

Прокладання залізниці сприяло також інтенсивному розвиткові будівництва у Лебедині та в селах повіту. Ешелонами почали надходити бурий камінь і гранітний щебінь (для прокладання шосейних доріг), вугілля, машини і металоконструкції. Згодом, навіть, виникла ідея з’єднати тупикову Лебединську гілку із містом Гадячем. Підготовчі роботи розпочалися у 1902 році. Проте, смерть Кучерова у 1909 році та Капніста у 1910 році значно загальмували цей процес. До 1914 року вдалося завершити насип і лиш почати прокладання колії. Проте, Перша світова, а за нею Громадянська війна звели всі зусилля нанівець.

Та попри все, будівля залізничного вокзалу пережила всі бурхливі події ХХ століття. В середині 1990-х років вона, навіть, з’явилася в кількох епізодах п’ятисерійного художнього фільму за романом Івана Багряного «Сад Гетьманський», окремі сцени якого знімали в Лебедині.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Джерела:

1. Ткаченко Б.І. ЛЕБЕДІЯ. Історичні нариси в двох книгах. Книга І. – Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2000. — С. 172.

2. Дудченко В.Г. Вулицями рідного міста (Лебедин на межі тисячоліть). — Суми: ПКП «Еллада S» , 2012. — С. 90 – 91.

3. Лебедин: Зб. архівних документів і матеріалів/ Головний ред. В.К. Мигаль; Упоряд.: Л.М. Момот, Т.В. Чернявська; Худож. – оформлювач Б.В. Чертков. – Харків: Фоліо, 1997. – 144 – 145 С.

4. Гєльмінтінов А. «Історія: Лебединська залізниця». [Електронний ресурс]. Точка доступу – http://artmuseum.lebedyn.org/2018/05/19/istoriya-lebedynska-zaliznytsya/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут