Лебедин на полотні: Радянське лісництво. Осінній вечір

0
163

Основна тема творчості Дмитра Ледньова – лебединська природа. Її він невпинно оспівував на своїх картинах, їй віддав своє серце, її виписував обережно, ніжно, немов необережний мазок міг зламати всю композицію і зруйнувати задум, а то і зовсім – пошкодити справжнім живим деревам і травам.

Серед його картин безліч неймовірних пейзажів. При погляді на них легко заразитися любов’ю художника до природи, тими почуттями, які переповнювали його при написанні картини.

Серед таких його робіт і невеликий за розміром пейзаж «Радянське лісництво. Осінній вечір» (25х34,5 см), написаний у 1986 році. На картині – сила-силенна емоцій: радість, надія, печаль, очікування невідворотного – зими. Палітра настроїв, передана Ледньовим, через зображення природи – неймовірна, вона, майже нескінченна й вражає своїм багатством.

Пейзаж «Радянське лісництво. Осінній вечір» виконаний в яскравих червоно-жовто-зелених тонах. Тут можна знайти безліч відтінків кожного з них, їх сумішей з іншими кольорами і самими собою. Це кольори осіннього лісу, що огортає невелику водойму, знайому кожному мешканцю Лебедина.

Перед нами добре відомий ставок на вулиці Боднівка, поруч з Радянським лісництвом. Якщо дати волю уяві, можна легко відчути запах лісового ставу, і як приємно тут відпочивати влітку. Але головним героєм картини є не ставок, а ліс. Він зображений вміло, точно, в ньому поєднується безліч відтінків одного і того ж кольору. Біля води він темніший, а до горизонту вицвітає, стає світлим і майже неіснуючим. А над ним розкинулося величезне небо.

Небо у Ледньова заслуговує окремої розповіді – воно завжди насичене, дуже точного небесного кольору. В ньому є ледь помітні білі хмари, і смужки чистої блакиті, що віддзеркалюються у воді. Воно накриває ліс, наче куполом, таким ж безкрайнім, як і він.

Все виглядає природно і цільно, так, як і повинно бути. І навіть, якщо і з’являється відчуття, що перед нами останній подих природи, перед довгою зимовою сплячкою, навіть тоді ця природність нікуди не зникає. Все дуже добре поєднується і дуже красиве в своїй єдності.

Подарована була робота художньому музею автором, у 1989 році.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Про художника: Дмитро Ледньов (19.02.1922 р. с. Реброво, Костромської області, Росія – 23.10.2009, с. Хотінь Сумського району, Сумської області) – колишній директор музею, художник, поет, педагог. Ледньов – ціла епоха в розвитку культури нашого міста і району.

Дмитро Якович рано став сиротою: втратив матір у 5-річному віці, а батька – у 10-річному. Виховувався в дитячій школі-колонії «Красные Зори» поблизу Ленінграда (Санкт-Петербурга). У 1940 р. закінчив історико-архівний технікум, а 1942 р. – Подольське піхотне училище. В роки війни  воював на Західному та Брянському фронтах. Кавалер орденів Червоної Зірки і Вітчизняної війни 1-го ступеня.

В 1945-50 рр. Ледньов навчався в Одеському художньому училищі ім. М.Грекова, після закінчення якого прибув на роботу до м. Лебедина. Спочатку працював науковим співробітником Лебединського державного художнього музею, потім завідувачем Лебединської філії Сумського державного обласного художнього музею (1965-1976).

Дмитро Якович зробив значний внесок у розвиток музею та поповнення його колекції. В 1969-72 завдяки його старанням вдалося  прибудувати  нові  приміщення до будинку музею, в результаті чого з’явилися дві кімнати фондосховища, а експозиційна площа збільшилася в 1,5 рази. Керував гуртком юних художників у районному Будинку піонерів, викладав малювання у школах міста, в Лебединському педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка, у дитячій художній школі. Був одним із організаторів і активним членом літературного об’єднання при редакції районної газети.

Кожна його робота, чи то живописна, чи графічна – вражає композиційною довершеністю. В них: відображення стану природи, ніжна українська пісня, радість оновленого життя, енергія, оптимізм та сила волі майстра.

Ледньов – учасник багатьох місцевих та обласних виставок. У 1987 р. в Лебединському художньому музеї експонувалась його персональна виставка, де було представлено 115 живописних та графічних робіт. Після виставки він подарував музею одразу 20 своїх творів. Вони являються окрасою, як виставок,так і постійної експозиції.

В кінці свого життєвого й творчого шляху Дмитро Якович видав поетичну збірку «Идут года. Стихи разных лет».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут