Ікона “Козацька Покрова” (1991) Білінський Ігор (нар. 1963) Білінська Елеонора (нар. 1962)

0
268

Розмір: 61,5 х 45,5 см
Скло, олія, туш
В колекції: 
з 1993  року

Мистецтвознавці часто відзначають, що українське «наївне» мистецтво є унікальним соціокультурним явищем, котре зародилося в колективній свідомості народу і розвивалося поряд з професійним. Воно має міцні фольклорні корені й тісно пов’язане з народним мистецтвом, що обумовлює його національну самобутність. 

Важливою складовою такого мистецтва є малярство на склі, котре поширилося в XIX ст. переважно в західних регіонах. Мало воно два напрямки: світський та релігійний. При цьому, іконографічний зміст релігійних образів на склі більше пов’язаний з народним світоглядом, аніж з церковними канонами. Прекрасним зразком такого малярства є ікона на склі львівських майстрів Ігоря та Елеонори Білінських – «Козацька Покрова».

Подружжя Ігоря та Елеонори Білінських – визнані в Україні та за її межами майстри розпису на склі. Обоє закінчили Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. З 1992 року – члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України, активні учасники всеукраїнських та регіональних виставок. Роботи подружжя знаходяться в музеях та приватних колекціях США, Канади, Японії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та, звісно, України.

Варто відзначити, що в творчості Ігоря та Елеонори трактування іконографічних образів набуває ознак ідентифікаційного коду, який допомагає етнічному та частково естетичному відмежуванню від впливів сусідніх культур. Білінські часто запозичують окремі сюжети, іконографічні схеми від народної картини і подають їх через призму власного світобачення, надаючи картинному простору умовного характеру, застосовуючи предметно-орнаментальні метафори та символи, що добре помітно на «Козацькій Покрові».

Сюжет «Покрови Пресвятої Богородиці» надзвичайно популярний в українському іконописі. Адже у запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови, а її ікона була в кожному козацькому курені. 

У Білінських зображення Богоматері подано у вінці рожево-червоного кольору, із золотавим німбом. Вона, ніби обіймає групу ростових фігур із семи чоловік меншого зросту, серед яких козак у гетьманському блакитно-синьому вбранні, з булавою. Цікаво, що оптичні можливості скла мають властивість створювати певну ілюзію багатомірності світла. Тому підсилена пишним квітковим обрамленням омофору Божої Матері, яскравим фоном і насиченим колоритом, «Козацька Покрова» на склі, наче сповнюється божественним сяйвом.

Варто наголосити, що Білінські належать до когорти тих митців, для яких стилістика українських образів була зрозумілою, близькою та улюбленою. Вони володіють «ключем розуміння» створення твору на склі, використовуючи переваги техніки виконання: спонтанність вияву та дзвінкість кольору.

При цьому, художні особливості «Козацької Покрови», такі як, колорит, контрастність козацьких та селянських образів, шат Богоматері, лінійна різноманітність і віртуозність, простота й водночас виразність форм, «сяюча» декоративність — все це сприяє її сучасному звучанню. В ній «примітив» вже не є способом світобачення, а певним прийомом, фактором стильового збагачення в системі образотворчої культури.

Ближче познайомитися з іконою на склі  «Козацька Покрова» Ігоря та Елеонори Білінських, а також іншими іконами від ХVIII до ХХ століття можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут