Лебедин на полотні: травневий день на Лебединському озері

0
150

Між професійним (академічним) і традиційним (народним) мистецтвом є великий масив надзвичайно цікавого арту, який інколи називають наївним, примітивним або аматорським. Це мистецтво самоуків, мистців, які не могли не малювати. Ні техніка, ні матеріали, ні комерційні мотиви були головними в їхній праці, а саме бажання творити.

Одним із таких художників в Лебедині є Михайло Григорович Пасиленко (нар. 1943). Ветеринарний лікар за фахом, але художник за покликанням (навчався в сумській художній студії Б.Б.Данченка). Його картини завжди спрощені, простір часто не має перспективи, дуже багато яскравих контурів, закони композиції він творить самостійно, на свій розсуд.

Головне у його роботах –  не сам спосіб вираження, яким користувався художник, а його сприйняття реальності. Він зображував те, що добре знав і відчував красу буденності, яку спостерігав повсякчас.

Яскравою ілюстрацією його творчості є невелика пейзажна робота «Травневий день. Лебединське озеро» (24,0х34,5 см) виконана олією на картоні у 1983 році. Їй властиві інтенсивність світла і чіткі обриси форм зображених предметів. Ці характеристики є знаковими для всіх робіт Пасиленка. Художник дуже скурпульозно опрацьовував дрібні деталі картини.

У пейзажі «Травневий день» домінують два головних кольори, представлених у великій кількості їх відтінків: блакитного – колір неба і води та зеленого – колір трави і квітів берега та далекого лісу на протилежній стороні. Такі натуральні кольори надають картині деякої реалістичності.

Певну динаміку у пейзаж вносять дві фігури дівчат, що застигли на березі та старий човен. Споглядаючи пейзаж, виникає відчуття, що все що у ньому відбувається не стосується ані автора, ні глядача. Це нагадує погляд в паралельний світ, де все виглядає так само, але це не те ж саме.

Полотно повне впевненості, з якою художник наносив мазки, і знанням справи. Михайло Пасиленко точно знав, що він зображує: величезний світ, в якому людина співіснує з природою, як її частина.

Потрапила до музейної колекції картина у 1992 році, після єдиної персональної виставки Михайла Пасиленка в художньому музеї.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут