“Портрет старого” (1884) Бородаєвський Сергій Осипович (1839-1890)

0
275

Розмір: 65 х 50 см
Полотно, олія
В колекції: з 1938  року

Він міг стояти в одному ряду з найбільш відомими передвижниками свого часу: Іваном Крамським, Василем Перовим, Ільєю Рєпіним чи Володимиром Маковським. Але для історії залишився лише провінційним курським художником, чиї роботи на рівних могли змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він з ними товаришував, навчався у них, але залишався самим собою – Сергієм Бородаєвським. Неповторним, талановитим живописцем, майстром фарб, майстром кольору та неперевершеним портретистом.

Народився майбутній художник в селі Кшень Тімського повіту Курської губернії, в дворянській родині. Розпочав своє навчання в інституті східних мов, а потім (на початку 1860-х років) в Академії мистецтв за спеціальністю «Живопис і графіка», де проявив і талант, і старанність. З 1862 року протягом чотирьох років Бородаєвский удосконалював свою майстерність в Парижі. Там, в 1863 році, зустрівся із засновником школи реалістичного історичного живопису В’ячеславом Шварцем. Тоді й почалася їх велика дружба.

Під впливом Шварца, Бородаєвський створив школу живопису в Харкові, після повернення із-за кордону. Але швидко охолов до свого проекту й поїхав звідти у родовий маєток в селі Кшень. Там він малював, вів господарство, брав участь в роботі повітового земства. У 1878 році Сергія Осиповича було обрано головою Щигровского повітового земського зібрання, а згодом – повітовим поводирем дворянства.

З 1864 року Бородаєвський – активний учасник художніх виставок. Його роботи виставляються в Імператорській Академії Мистецтв: «Старий», «В залі Рафаеля» (1864), «Вечір. Гребля біля Харкова» (1883), а також на виставках передвижників. В 1874 році Василь Перов написав «Портрет Сергія Бородаєвського», що сьогодні зберігається в Курській картинній галереї.

Сьогодні світу відомо про 75 живописних робіт Сергія Бородаєвського, одна з яких – «Портрет старого» (1884) зберігається в Лебединському художньому музеї.

Полотно представляє собою традиційний камерний портрет, написаний в традиціях другої половини ХІХ століття. Зображений на ньому літній чоловік, який багато чого бачив на своєму віку. Дещо стомлений, але впевнений в собі старець, зображений дуже виразно. Злегка розкошлане волосся, енергійні переходи світлотіні і ємні інтенсивні мазки підкреслюють оригінальність характеру персонажа.

Секрет картини полягає в тому, що важко вгадати, до якого соціального прошарку належить персонаж. Він не співвідноситься ні з яким часом чи суспільством. Автор повністю проникся драматизмом емоцій, які заволоділи натурщиком. Невимушений, насичений живопис, підкреслений поєднанням інтенсивного коричневого і темно-вохристого колориту.

Зображений чоловік в чверть повороту, плечі прикриті камзолом. Портрет обрізає зображення людини по груди, при цьому залишаючи в полі полотна кисті рук, що сперлися на масивну тростину. Тепле золотисте світло акцентує увагу на обличчі, обрамленому знизу, на шиї, витончено зав’язаним білосніжним шарфом.

На обличчі виділяються пронизливі мудрі чорні очі, пильний і невблаганний погляд яких направлений повз глядача. Сивина недбало зачесаного волосся, чітко окреслені широкі брови, мужньо стиснутий рот – все це характеризує натуру активну й безстрашну. Однак, якщо придивитися ретельніше, можна вловити сліди турботи, сильної втоми й печалі в цих широко розкритих очах.

Портрет привертає увагу своєю безпосередністю і в той же час шанобливим ставленням художника до свого героя, умінням підкреслити своєрідність особистості, представивши на перший план значення внутрішнього світу.

Ближче познайомитися з «Портретом старого» Сергія Бородаєвського, а також роботами інших російських та українських художників другої половини ХІХ століття можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. 

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут