Фотоархів: Василь Капніст в Спасовому скиту

0
186

На фото 1898 року граф Василь Олексійович Капніст з царською родиною. Виконана фотографія 20 серпня 1898 року відомими харківськими фотографами Альфредом Федецьким та Олексієм Іваницьким з нагоди перебування Миколи ІІ та Олександри Федорівни в Спасовому скиту (Харківська губернія). Візит був присвячений 10-й річниці аварії царського потягу неподалік станції Борки (25 верст від Харкова) 17 жовтня 1888 року.

Граф Василь Олексійович Капніст – ліворуч від Миколи ІІ в мундирі гофмейстера двору. На момент аварії потягу Василь Капніст був поводирем дворянства Харківської губернії (1888-1891).

Джерело фотографії: «Альбомъ съ фотографическими снимками некоторыхъ моментовъ пребыванія Ихъ Императорскихъ Величествъ въ Спасомъ Скиту 20 августа 1898 года».

Фотографія була виявлена у 2017 році та 20 листопада 2018 року подарована Лебединському міському художньому музею ім. Б.К. Руднєва Радиславою Капніст (онука графа Ростислава Ростиславовича Капніста) та Володимиром Оглобліним (громадська організація «Фонд пам’яті Капністів») з нагоди 100-річчя Лебединського художнього музею.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

Довідкова інформація: КАПНІ́СТ Василь Олексійович (02(14).09.1838, с. Обухівка, нині с. Велика Обухівка Миргород. р-ну Полтав. обл. – 17(30).05.1910, с. Михайлівка Лебедин. пов. Харків. губ., нині Лебедин. р-ну Сум. обл.) – меценат, колекціонер. Чоловік Варвари, батько Олексія Капністів. Нащадок наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка. Граф (1876). Закінчив Московський університет, отримав ступінь кандата права. 1861–80 перебував на цивільній службі у С.-Петербурзі. 1868 став власником маєтку в с. Михайлівка. Мав великі землеволодіння у Лебединському повіті, утримував кінний і винокуренний заводи. 1869–1906 – поводир дворянства Лебединського повіту, 1888–91 – Харківської губернії, до 1906 – гласний Лебединського повіту і Харківського губернського земства, почесний. мировий суддя с. Михайлівка. Під час російсько-турецької війни 1877–78 власним коштом утримував шпиталі, медичний персонал, закуповував медикаменти. Абонент першої в Російській імперії сільської телефонної лінії (1899). Член опікунської ради Лебединської жіночої прогімназії, ремісничого училища, розпорядчого комітету з організації с.-г. виставки в Лебедині (1900). Разом із дружиною зібрав значну мистецьку колекцію (картини, гравюри, бронза, кераміка), велику бібліотеку. 1910 у Лебединській жіночій гімназії засновано стипендію його імені.

Ювеналій Голод, краєзнавець, мистецтвознавець

Літ.: Дмитрієнко М., Ясь О. Доля родини Капністів // КС. 1995. № 1; Голод Ю. Збирач невмирущої краси // Життя Лебединщини. 1998, 11 листоп.; Лисянський В. Повернення із забуття // Там само. 2009, 24 черв.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут