“Чумаки” (1903) Васильківський Сергій Іванович (1854-1917)

0
470

Розмір: 22х45,5 см
Фанера, олія
В колекції: 
до 1941  року

Серед художників, які працювали в царині українського пейзажу, Васильківський займає провідне місце як автор взірцевих лірико-епічних українських краєвидів, що викликають історичні та фольклорні асоціації. Його авторське творення ідеального пейзажного образу збіглося з характерним для народної уяви сприйняттям буденного як прекрасного й величного, що є визначальною рисою етнічно-ментального кодексу українства.

Рано проявивши здібності до живопису, Васильківський своє життя із мистецтвом пов’язав не відразу. До Академії мистецтв він вступив вже в зрілому віці та, швидко прогресуючи, здобув ряд високих академічних нагород, серед яких і стажування за кордоном. Але незважаючи на тривале перебування в Італії, Німеччині, Франції та Іспанії, переважна більшість його пейзажів зображує рідні, українські простори. Природу художник завжди малював в піднесеному ключі, романтизуючи навіть не завжди привабливі її прояви.

Етюдний пейзаж «Чумаки» автор написав під час роботи над величним панно «Чумацький Ромоданівський шлях» для залу засідань будинку Полтавського земства. Уславлюючи простір рідної землі, за допомогою художніх засобів творець чудово передав і висоту літнього неба з м’якими хмарами, і безкраїсть широкого українського степу, і дорогу – стародавній шлях, що вів із Московії до Кримського ханства через територію Гетьманщини.

Колорит роботи, ідеально підібрана і вписана у класичний формат композиція, а також майстерність малюнка – все це робить етюд «Чумаки» прикладом для багатьох поколінь пейзажів і змушує глядача подовгу захоплюватися цим твором у музеї.

Безкрайній, рівний степ прорізаний дорогою, по якій рухається чумацький обоз. Поруч з першими підводами – фігури чумаків. За обозом синіє даль відкритого горизонту. Сюжет подано настільки вдало, що його можна розглядати годинами. Горизонт прописаний тонкою смужкою. Причому небо, як і на більшості картин видатного художника займає помітно більшу частину твору. Можливо саме тому сучасники часто називали Васильківського не тільки поетом українського малярства, а й «майстром неба», чиї картини незмінно пробуджують у відвідувачів світлі почуття.

Кожна деталь, наче, оживає під пензлем автора, завдяки природності і точності передачі зображення. Здається, що все навколо дихає спекотним літнім повітрям. Майстерність Васильківського, з якою він передає цю швидкоплинну атмосферу, вражала не лише його сучасників, а й до сих пір змушує глядачів захоплюватися шедевром українського пейзажу.

Ближче познайомитися з етюдом Сергія Васильківського «Чумаки», а також іншими його роботами можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут