Зал №6: Українське і російське мистецтво 1950-1970-х років

0
316

В залі експонуються твори живопису, графіки і скульптури, які були створені протягом 1950-1970-х рр. Вказаний період, безумовно, успадкував деякі прогресивні тенденції нового часу, хоча і характеризується пануванням напряму соціалістичного реалізму в образотворчому мистецтві та загостренням явищ, коріння яких сягає попередніх років. Зокрема, негативний вплив культу особи, невиправдана помпезність, зведення реалізму до натуралістичної правдоподібності, звуження кола традицій, вплив теорії безконфліктності і як наслідок цього -дрібнотем’я, штучне прикрашування дійсності у творах мистецтва.

Особливим піднесенням відзначався історичний жанр. У творах цього жанру особливо розкрилася риса, характерна загалом для всього українського мистецтва, а саме – піднесена емоційність, романтичність, нерідко обумовлена впливом народнопоетичної творчості.

Це відчувається в роботі відомого українського скульптора І.С. Зноби – бронзовій скульптурі «Богдан Хмельницький». Це портрет видатного історичного і державного діяча України. Міцну думу думає Богдан. Дивлячись з усього, гетьман розмірковує про минулі і грядущі долі України й українського народу.

П.О. Радімов “Відлина” (1956)

Багато уваги в усіх видах і жанрах радянські митці приділяли мотивам сучасного життя та образу сучасника. Провідною тенденцією мистецтва була увага до розвитку тематичної картини з реалістичною образністю розв’язання жанрово-вірогідного сюжету. Оптимістичний настрій трудівників цілинних земель, чистота людських взаємин передані у світлій за колоритом картині уральських художників М.Ф. та І.М. Можарських (батько і дочка) «Приїхала!». Людям праці, передовикам колгоспного виробництва присвячені живописний портрет «Дуся-ланкова» (П.Ф. Судаков) і дерев’яне погруддя «Портрет колгоспниці О.Зінченко» (скульптор І.М. Мельгунова).

М.Ф. та І.М. Можарські “Приїхала” (1957)

П.Ф. Судаков “Дуся-ланкова” (1957)

Артистизм поєднується з великою силою експресії у звучних, мажорних полотнах ялтинської художниці В.П. Цвєткової. Для неї характерне радісне сприйняття навколишнього світу, вона легко і вільно володіє мистецтвом композиції світла і кольору. Колірна насиченість, тонке відчуття краси відзначають натюрморт художниці «Японська айва».

В.П. Цветкова “Японська айва” (1961)

Київський художник М. Вайнштейн – виключно яскрава постать, засновник української моделі «суворого стилю» – напрямку у мистецтві, що був народжений «відлигою» і став могутнім витоком мистецьких інновацій. Перше враження від його твору «Комсомольці 20-х років» – це сила і міць, що досягаються за рахунок корпусних, жорстких площинних рішень, «відкритого» кольору та вільного експресивного мазка. Але в його образах можна побачити й певну спустошеність та розчарування.

М.І. Вайнштейн “Комсомольці 20-х років” (1970)

П.А. Тайбер “Літо” диптих (1972)

Широкі узагальнення і поетичність у відображенні мотиву, національна своєрідність характерні для декоративного диптиху «Літо», створеного харківським митцем П.А. Тайбером за мотивами українських прислів’їв.

Унікального скульптора, талановитого режисера і драматурга І.П. Кавалерідзе обізнані в мистецтві люди називають Мікеланджело XX століття. Проста, без претензій, строго продумана композиція в портреті М.Л. Кропивницького – єдиному творові Кавалерідзе в колекції музею. Впевнена композиційна побудова поєднується в ньому з бездоганним відчуттям пластичної форми. Скульптор зосереджує увагу глядача на найхарактернішому в обличчі портретованого: густі вуса, високе відкрите чоло, глибокі проникливі очі – в усьому відчувається одухотвореність, піднесення. Митець зумів виявити специфічні властивості матеріалу (тоноване оргскло).

С.В. Герасимов”Квітень. Околиця міста” (1951)

Багато художників звертається до образу великого українського поета-демократа Т.Г. Шевченка. В центрі тематичного полотна «У рідному краї» («На Чернігівщині») П.О. Басанця –натхненний образ великого Кобзаря, який закликає селян до боротьби проти гнобителів. Не дивлячись на те, що картина тяжіє до символічного звучання, виконана вона в добротній реалістичній манері. Від цього ідея твору стає більш зрозумілою і переконливою. Емоційна пластика і ритмічність побудови органічно поєднуються у скульптурі К.С. Посполітака «Тарас Шевченко».

П.О. Басанець”У рідному краї” (1964)

Звертає на себе увагу жанрова картина нашого земляка О.Д. Басанця «Колгоспна весна», в якій знайшли своє відображення і поезія праці, і задушевність людських стосунків, і весняне пробудження природи.

О.Д. Басанець “Колгоспна весна” (1965)

Художній музей

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут