Історія Лебедина: Троїцька церква

0
1107

Троїцьку церкву (церкву Живоначальної Тріїці) мурували лебединці 18 років, з 1812 по 1831 рік. Головний вівтар був освячений в 1831 році, а бокові, «за неготовностью иконостасов», — після 1847 року. Замінила вона «пришедшие в ветхость» дерев’яні церкви: Петропавлівську, Ар­хангела Михаїла та Тройці. Замовник будівництва церкви — цеховий Гри­щенко. На будівництво нової Троїцької церкви цеховий Андрій Троценко по­жертвував до 2860 карбованців сріблом. Стільки ж пожертвува­ли майор Панас Джунковський, купець Михайло Одарченко, Микита Щербина і Федір Воскобойник.

З документів 1814 року відомо, що прихожани трьох церков зібрали 3493 карбованці. На ці кошти збудували цегельню, на якій випалили 100 тис. штук цегли, і купили цегляний будинок, щоб цеглу з нього використати на будівництво храму.

Нова Троїцька церква була велична, кам’яна, римського стилю, хрестоподібна в плані споруда. Церква пережила всі радянські лихоліття. В ос­танні роки була віддана лебединській торгівлі під склад.

Нові господарі доклали максимум зусиль, щоб храм якомога швидше зруйну­вався. Зрештою в часи радянської передсмертної агонії за розпорядженням секретаря райкому партії храм був підірваний вибухівкою. Гори щебню були вивезені самоскидами на ряту­вання червленівської греблі під час повені і висипані у вируючу воду.

В стінах будови була закладена металева арматура. Це шина «сирого» заліза прямо­кутної форми. В місцях зварювання на шині стояло клеймо майстра-коваля як гарант якості його роботи. На клеймі викарбувано рік виконання зварювання та ініціали коваля.

Панорама на Троїцьку церкву, фото 1903 року

Про стару церкву Тройці докладних документів знайти не вдалось. У рапорті єпископа Слобідсько-Українського і Харкі­вського значиться, що вона «двухпрестольная, старая, построена в 1680 году, маловместительная». Як і Петропавлівська «мерою в длину 21, а в ширину 8 аршин». Площа під забудовою — 370 кв. сажнів. Цю дату ставить під сумнів червленівський духовний заповіт 1667 року, який свідчить про те, що в цьому році вона вже існувала і тоді в ній правив піп Андрій. Жителька Червле­ного Васса Іваниха Мельничка заповідала Троїцькій церкві «три осьминки борошна, пояс серебрянный». Отже, церква Тройці в 1667 році вже існувала.

В 1737 році дияконом в ній був Яків Іванов — зять прото­ієрея Семена Стефанова. «Родом он, Яков, малороссиянин, родился Вольновского уезду в с. Семеренках, отец его Иоан с. Семеренек при Николаевской церкви попом». З 1775 року відомий священик цієї церкви — Яків Джунковський.

Стояла церква на Троїцькому майдані (на стику сучасних вулиць Петропавлівської, Садової та Чехова). До Троїцької парафії  належала вся правобережна половина  Лебедина  (так звана Троєщина), крім Кобижчі,  а також хутори Кулики, Бережки, Токарі. При  церкві діяли церковно-парафіяльна школа та ремісниче училище.

Троїцький сад

Там, де сьогодні знаходиться сквер Воїнської слави (колишня назва – Радянської Армії), в 1876 році був посаджений Троїцький сад (на стику сучасних вулиць Першогвардійської та Карпова). До нашого часу існує друге за розмірами міське кладовище, яке називалося і називається Троїцьким.

     Василь Йосипович Корчан

Під час Всесоюзної антирелігійної кампанії 1929-1930 рр. Троїцьку церкву, як і всі інші храми Лебедина, закрили. Вона була перетворена на склад для зберігання зерна. У листопаді 1941 р., на початку німецької окупації міста, в Лебедині відновилась діяльність церковних громад, у т.ч. й парафії Троїцької церкви. Протягом  багатьох  років спонсором Троїцької церкви був один із її парафіян – відомий народний цілитель В.Й. Корчан. Близько 1960 року Троїцьку церкву закрили вдруге і передали на баланс Лебединзмішторгу під склосклад. З часом будівля Троїцької церкви, яка не ремонтувалася 30 літ, дедалі більше руйнувалася. Дах протікав. Зовнішній вигляд церкви ставав все менш привабливим.

Приблизно 6 вересня 1987 р. від потужного вибуху церква злетіла в повітря (вартість вибухівки – 9 тис. крб.). Так було знищено пам’ятку архітектури, яка  перебувала під охороною держави. Місце колишньої церкви поросло бур’янами і поступово перетворилося на сміттєзвалище.

Руїни Троїцької церкви, 1987 рік

Минуло 11 років. У квітні 1998 р. священик о. Юрій разом з групою парафіян Свято – Успенської парафії УПЦ КП поставили на місці колишньої Троїцької церкви великий дерев’яний хрест, освятили його і провели богослужіння. Нині  на цьому місці постала нова церковна будівля, в якій регулярно відбуваються богослужіння.

Художній музей

При підготовці матеріалів використана література:

  1. Ткаченко Б.. Лебедія: Історичні нариси в 2-х книгах. Книга 1.- Суми: видавництво „Слобожанщина”, 2000.- С. 264-266.
  2. Филарет (Д.Г.Гумилевский) “Историко-статистическое описание Харьковской епархии в 3-х томах”, т.2, Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005.- С. 109-110;
  3. Голод Ю.: «Троїцька церква» // «Життя Лебединщини»,1998, 8.V.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут