Портрет Олександра Красовського (1833) Юшкевич-Стаховський Конон Федорович (І пол. ХІХ ст.)

0
971

Розмір: 87  х 66 см
Полотно, олія
В колекції: 
до 1937  року

ХІХ століття подарувало світу чимало талановитих живописців, та часто траплялося так, що надзвичайно популярні у свій час, сьогодні вони залишаються майже забутими. Проте, поступово, зусиллями фахівців та мистецтвознавців їх творчість заново відкривається для світу мистецтва, а їх імена знову стають відомими широкому загалу.

Серед незаслужено забутих художників, ім’я Конона Федоровича Юшкевич-Стаховського заслуговує особливої уваги. Світ його картин – це світ парадного портрету заможної аристократії та українського провінційного дворянства середини ХІХ століття, що прагнули «історизувати» свою персону у формі портрету.

Довгий час майстер жив і працював на Полтавщині, де за ним закріпилася слава майстра «портретів», на яких моделі зображувалися у всій пишноті парадних мундирів та регалій. В таких портретах все ретельно вивірене – і поза, і погляд, і костюм, і, природно, фон.

Творча спадщина Юшкевич-Стаховський нараховує кілька десятків оригінальних за композицією портретiв вiдомих особистостей. Серед них: портрет голови Комітету іноземної цензури Російської імперії Олександра Івановича Красовського (1776/80-1857), на якому художник прагнув вловити особливості особистості портретованого, зупиняючи свою увагу на обличчі високого чиновника, підкреслюючи його величну манеру триматися. Ймовірно, 30-і роки XIX століття були часом не тільки найбільшої творчої активності Юшкевич-Стаховського, а й часом його найвищих досягнень. Портрет знаментитого цензора Красовського ставить художника в перші ряди портретистів тієї епохи.

«Портрет Олександра Красовського» – типовий поясний парадний портрет. Аристократизм портретованого зі смаком підкреслюється завдяки величавій, відкритій поставі Красовського, його вишуканому одягу: тут і атласний мундир, з двома рядами золотих гудзиків, і білосніжний жилет з високим коміром; і навіть золота, вкрита діамантами табакерка з вензелем Миколи І (очевидно, дарунок імператора), яку Красовський тримає у лівій руці.

Перебуваючи поряд зі своїм столом, де можна побачити книгу «Указы Сената», Красовський відчуває гордість за свою роботу. Вже не молодий цензор споглядає на глядача впевнено, відчуваючи значимість виконаної ним роботи, хоча в його очах вже помітні ознаки втоми. Численні ордени, серед яких можна впізнати: орден Святого Іоанна Єрусалимського, донат (зірка) Мальтійського ордену, зірка ордену Святого Володимира (ІІ класу), зірка ордену Святої Анни (І класу) та медаль «Память войны 1812 года» – незаперечні атрибути аристократа та чиновника високого рангу, яким, звісно був таємний радник Олександр Іванович Красовський.

Портрет створює враження людини, що твердо йде до своєї мети. При цьому, майстерність Юшкевич-Стаховського створює точний психологічний портрет Великого цензора, «за плечима» якого – цензура творів відомих російських класиків, серед яких і Олександр Пушкін, товаришем якого Красовський себе вважав.

Мистецтвознавці підкреслюють, що портрети Юшкевич-Стаховського є історичним документом епохи і приваблюють своєю мистецькою самобутністю, несхожістю на інших живописців середини XIX століття. Вони підтверджують обдарованість мандрівних художніків, чиїми зусиллями і талантом були створені шедеври того часу. Сьогодні портрети Юшкевич-Стаховського осіли по багатьом приватним та музейним колекціям України та Росії та, як багато інших портретів художників того часу, часто значаться як «Портрет невідомої (ого)».

Ближче познайомитися з портретом Олександра Красовського, а також іншими парадними портретами російських дворян і чиновників можна у другому залі Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут