“Портрет Б.К.Руднєва” або “Осінні рефлекси” (1904 р.) Агафонов Євген Андрійович (1879-1955)

0
158

Розмір: 64 х 52 см
Полотно, олія
В колекції: 
з 1972  року

Видатний майстер живопису та один із найяскравіших представників українського модерну – харківський художник і мистецтвознавець Євген Андрійович Агафонов належав до числа тих митців, чиї роботи продовжують привертати увагу не тільки своєю самобутністю, а й певним колом тем та образів. Його творчість багатогранна і різнопланова, як і він сам.

Серед великої кількості пейзажів, натюрмортів, графічних творів в декоративній манері з використанням українських народних мотивів у Агафонова є портрет його друга та соратника Бориса Руднєва. Робота виконана в дусі епохи, динамічною і бентежною. Художник доклав vfrcbvev зусиль, щоб «Портрет Руднєва» став віддзеркаленням і зовнішності, і глибоких філософських поглядів мудрої людини та справжнього друга

Картина написана не випадково – Руднєв дійсно дуже багато значив для Агафонова. Їхня дружба почалася з юності, і з роками тільки окріпла. Особливо вони зблизилися після повернення Агафонова з Петербурга, де він навчався в Академії Мистецтв. Руднєв став частим гостем мистецької студії «Голубая лилия», задуманої Агафоновим як творча спілка та навчальний заклад. Їх спілкування в студії багато в чому вплинула і на самого Руднєва. В результаті, інженер за освітою, Руднєв все своє життя присвятив мистецтву, ставши в 1918 році засновником Лебединського художнього музею.

За характером свого дарування Агафонов був ліриком і це добре видно на портреті Бориса Руднєва, який ще називають «Осінні рефлекси». Портрет вирізняється композиційним лаконізмом, властивим всім портретам цього періоду. Особливий ефект злиття зображеної фігури з фоном доводить, що на початку ХХ століття Агафонов враховував художні принципи сучасних йому напрямків. Темні, приглушені тони покликані передати відчуття глибокого прихованого і зовні ніяк не помітного драматизму. Таким був Руднєв і в житті: небагатослівний, закритий для сторонніх.

У зображенні твердо модельовані форми, впевнено передані риси зовнішності портретованого. З максимальною детальністю автор зобразив риси обличчя: замислене,  розумне, немов застигло у спокої,  відтворене у вохристо-рожевих  неяскравих тонах. Митець гостро сприймає індивідуальні особливості моделі, багатий внутрішній світ та інтелігентність.

Художник зобразив Руднєва у складній позі, розгорнувши фігуру у три чверті обороту. Положення рук вказує, як на замкнутість і закритість моделі, так і на мрійливо-задумливий стан портретованого. В образі Руднєва більше офіційної стриманості та побутової приземленості. Живопис з м’якими напівтонами створює враження камерного затишку та меланхолійності. Напрямок погляду Руднєва спрямовано кудись за межі рамки полотна.

Стиль портрету визначається як реалізм. Техніка написання зображення викликає захоплення. Те, з якою навмисною недбалістю написаний фон та одяг Руднєва, яскраво контрастує з вражаючою чіткістю в відображенні рис обличчя. Агафонов сміливо грає на контрастах, залучаючи глядача до особистості портретованого.

Портрет дуже довго був частиною особистої колекції Бориса Кузьмича Руднєва та зберігався у його родини до 1972 року, коли його дочка Алла Руднєва передала його в дар художньому музею.

Ближче познайомитися з портретом Бориса Руднєва та іншими роботами Євгена Агафонова можна в Лебединському міському художньому музеї. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.

Художній музей

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут