ЗАЛ № 5: Українське і російське мистецтво 20-40-х рр. ХХ століття

0
253

Більшовицький жовтневий переворот 1917 року в цілому негативно позначився на культурному житті країни. Здійснюючи так звану «культурну революцію», тоталітарна держава настільки регламентувала творче життя митців, що воно інколи втрачало ознаки творчості. Ідеологізація культурного життя дійшла до крайніх меж і найвульгарніших форм. Разом з тим у сфері масової культури були досягнуті безсумнівні успіхи.

В залі експонуються твори радянських митців 1920-40-х років. Історія цього періоду виявилась складною і суперечливою. Здобутки нового мистецтва межували з досить значними втратами. Для запровадження тотального контролю над творчістю радянських митців їх у середині 30-х років було об’єднано у Спілку радянських художників. За її допомогою тоталітарна держава придушувала в зародку будь-яке відхилення від дріб’язково регламентованої лінії поведінки. При зовнішній повазі до національних форм культури тоталітаризм виявив неабияку вправність в уніфікації глибинного змісту мистецького процесу за ідеологізованими стандартами так званого «соціалістичного реалізму». Соцреалізм був сполученням фотографічності з умовно-академічною парадністю. Мистецство мало служити партійно-політичним цілям. Все, що не служило державним цілям, радянська влада осуджувала й забороняла.

Над темами з робітничого життя працював відомий український майстер жанрового живопису С.М. Прохоров. Кращі його твори – «П’ятихвилинка в панчішному цеху» і «Гурток Червоного Хреста» («На курсах червоних сестер»). Художник приділяв велику увагу роботі з натури. У цих його картинах навіть відчувається переоцінка значення натури у створенні образу. Незважаючи на недоліки (обидві картини намальовані в похмурій, в’ялій тональності), Прохоров в цілому переконливо вирішив багатофігурну композицію.

Рядом цікавих робіт представлено в залі пейзажний жанр. У пейзажному живописі майстрів старшого покоління виділяються твори «Село Карачівка» М.Г. Бурачека, «Хата в Стецьківці» І.С. Їжакевича, «Етюд» Ф.С. Красицького, «Береги» О.К. Симонова. Їх сонячний живопис, сповнений національного колориту, відтворює красу рідної природи. Своїм оптимізмом, красою і життєрадісним настроєм вони вселяли віру в краще життя.

Разом із живописцями, що прийшли зі старшої реалістичної школи, активно виступали митці середнього й молодшого поколінь. Серед портретних робіт виділяється картина В.С. Сварога (Корочкіна) «Біля лампи». Її відзначають багатий колорит, блискуча техніка, легкість виконання, свіжість, привабливість жіночого образу.

Темі «щасливого» колгоспного життя на селі присвятили свої твори «Колгоспний пейзаж» В. Могилевський і «Жнива» М. П. Глущенко. Обидві картини захоплюють своєю легкістю, витонченістю поєднань кольорів, радісним світосприйманням. Водночас це типові витвори соціалістичного, вірніше – міфологічного, реалізму: ідилічність обох картин різко контрастує з датами їх створення, які збігаються з датами двох страхітливих голодоморів другої чверті XX століття.

Жанр натюрморту представлений роботою маловідомого художника А.В. Лісовського. В ній помітна рука талановитого митця, приглушена кольорова гама чудово передає просту красу предметів, оточуючих людину в повсякденному житті.

Героїчні і трагічні події Другої світової війни знайшли відображення у багатьох творах живопису, графіки і скульптури. Війна докорінно змінила завдання образотворчого мистецтва. На перше місце висувається документальність у зображенні воєнних подій. Це дуже яскраво відображено в картині В. І. Монахова «На німецьку каторгу». В основу картини покладено реальні події – вигнання у нацистське рабство сотень тисяч так званих «остарбайтерів». Тягар війни ліг на плечі не лише дорослих, а й дітей. У центрі картини Ф.П. Решетникова «Юні патріоти» – діти-герої. Темний колорит підсилює відчуття тривоги дітей за життя пораненого бійця, якого вони рятують. Український скульптор К.В. Діденко створив серію портретів героїв-партизанів і серед них – узагальнений образ радянського партизана. Композиція скульптури проста і водночас велична.

Привертає до себе увагу колекція творів радянського декоративно-ужиткового мистецтва, особливо – агітаційний фарфор.

Художній музей

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут