Почесні громадяни Лебедина: Зільберник Костянтин Олександрович

0
819

Звання «Почесний громадянин» існувало задовго до революції 1917 року. Воно було встановлено в Росії в 1832 р. Надавалося, як сказано в енциклопедії, вихідцям з міщанства і духівництва, а також тим, хто мав вчений ступінь, артистам імператорських театрів, художникам тощо.

Це звання надавало певні привілеї: право на свободу пересування, вибору місця проживання, звільняло від сплати подушної податі, рекрутської повинності. Почесний громадянин не підлягав тілесним покаранням, мав право участі в місцевому самоврядуванні тощо. Присвоювалось тільки з дозволу імператора.

Процедура присвоєння такого звання в Лебедині була доволі складною. Спочатку міською думою клопотання надсилалось харківському губернатору, який передавав його міністру внутрішніх справ. Дозвіл на присвоєння звання давав імператор.

На території нинішньої Сумської області перше звання «Почесний громадянин» було присвоєно в 1873 році в м. Суми, його отримав губернатор Харківської губернії Дмитро Миколайович Кропоткін. В Лебедині з’явилася відзнака «Почесний громадянин» тільки починаючи з ХХ століття. Вперше подібне звання було присвоєно в 1913 році.

Сьогодні, Почесний громадянин міста Лебедина — звання, що присвоюється рішенням сесії Лебединської міської ради громадянам України й інших держав, які своєю професійною та громадською діяльністю зробили видатний внесок у розвиток Лебедина та сприяли піднесенню його престижу та статусу.

Особам, яким присвоюється звання «Почесний громадянин міста Лебедина», вручається відповідне Посвідчення та Диплом. Церемонія вручення відзнак міським головою відбувається, як правило, на святкуванні Дня міста Лебедина (19 серпня). Почесні громадяни мають право на пільги, що передбачені відповідним Положенням. (затверджене 11-ю сесію Лебединської міської ради 5-го скликання від 27.02.2007 р.).

Як і кожне місто, Лебедин пишається тими своїми мешканцями, котрі заслужили працею та відданістю горде звання Почесного громадянина. Особливого престижу цьому званню додає те, що протягом століття, коли воно присвоюється, лише 13 громадян були його удостоєні.

Зільберник Костянтин Олександрович
(Кадиш Сендерович, 15.07.1855 – 24.05.1920)

Зільберник Костянтин Олександрович (Кадиш Сендерович, 15.07.1855 – 24.05.1920) лікар, засновник Лебединської земської хірургічної лікарні.

Родом Зільберник із міста Гродно (Білорусія). Після закінчення Харківського університету у 1878 році, почав працювати лікарем у Лебедині.

Лікарня на цей час знаходилась у приватному будинку, медичного персоналу не вистачало, а населення повіту більше довіряло народним цілителям та народним засобам. Очоливши перше відділення лікарні, Костянтин Зільберник енергійно взявся за організацію медичної допомоги у місті Лебедині та навколишніх селах.

Він блискуче оперував не лише в стаціонарних умовах скромної операційної, а й у селянських хатах при звичайній лампі, яку тримала його помічниця. Число операцій поступово збільшувалося.

ПЕРСОНАЛ ЛЕБЕДИНСЬКОЇ ЛІКАРНІ (фото 1903 року)

На початку ХХ століття в Лебедині спостерігалося зростання захворюваності інфекціями. Хворі вкрай рідко звертались до медичних працівників. У таких умовах К.Зільберник наполегливо працював, і невдовзі, отримав визнання серед городян. Очолюючи охорону здоров’я в повіті, йому вдалося досягти значного розвитку мережі лікарських закладів. Під керівництвом Зільберника у 1901 році було закладено фундамент першого лікарняного корпусу, у якому і понині міститься хірургічне відділення лікарні.

ЛЕБЕДИНСЬКА ЛІКАРНЯ (фото 1903 року)

Як висококваліфікований лікар-хірург Костянтин Олександрович поставив собі за мету: працювати на повну силу. Він не відмовляв у допомозі нікому. До нього йшли люди з усього повіту, бо знали, що людяний, уважний, енергійний і здібний лікар допоможе всім. К.О.Зільберник постійно підвищував свою професійну майстерність. З цією метою він двічі на рік їздив по науку до провідних лікарів Франції та Німеччини. Йому першому в повіті в 1886 р. земськими зборами було надане наукове відрядження за кордон строком на 9 місяців.

На відзнаку заслуг К.О. Зільберника у справі охорони здоров’я людей земська управа вперше за історію Лебедина присвоїла йому звання Почесного громадянина міста Лебедина.

Через 7 років, у 1920 році в місті поширилася епідемія тифу. К.О. Зільберник не шкодував себе у боротьбі з цією небезпечною хворобою і не вберігся. У травні 1920 року його не стало. Хоронили улюбленого і самовідданого лікаря усім миром. На єврейському кладовищі, що знаходилося неподалік від Троїцького, було встановлено обеліск із граніту.

Восени 1941 року, коли Лебедин окупували німецькі війська, єврейське кладовище зрівняли з землею. У 1980-х роках місцевий краєзнавець Костянтин Дудченко відшукав місце поховання Зільберника. Його прах з почестями було перенесено на Троїцьке кладовище, а над могилою встановлено новий обеліск.

Іменем К.О. Зільберника названо провулок у Лебедині, а біля входу у хірургічний корпус центральної районної лікарні відкрито меморіальну дошку.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

 

При підготовці інформації використані матеріали:

  1. Зільберник Костянтин Олександрович [Електронний ресурс] / [«Вільна енциклопедія Вікіпедія»]. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Зільберник_Костянтин_Олександрович (дата звірення: 14.07.2017). — Назва з екрана. — Мова укр.
  2. Кобзар М.І. «З історії медицини Сумщини. Земська медицина на Лебединщині [Електронний ресурс]. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: ttps://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/44170/1/Mokrukha_medical_history.pdf  (дата звірення: 14.07.2017). — Назва з екрана. — Мова укр.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут