Лебедин туристичний

0
625

Серед лісів і садів розкинулося одне з наймальовничіших міст Сумщини і всієї Слобожанщини – місто Лебедин. Білі будиночки, широкі вулиці, обсаджені тополями і кленами. Особливо чудове місто влітку, в оточенні вічнозелених соснових борів. Височать вони понад блакитним озером, що в народі зветься Лебединим.

Лебедин – чарівний куточок Слобожанщини. Неповторні краєвиди чудової української природи – ліси, луги, дзеркальна гладінь озера з піщаними берегами і зеленим лісовим намистом, тихий, мальовничий Псел – прекрасні місця для відпочинку, для мисливців і рибалок, для туристських мандрівок.

Сьогодні Лебедин – центр Лебединського району, місто обласного значення, адміністративний, політичний, духовний і культурний центр краю. Місто розташоване по обидва береги р. Вільшанка  (ліва притока Псла), на перетині шосейних шляхів обласного значення. З півночі на південь місто простягається на 10 км, а із заходу на схід – на 6,25 км. Поверхня – слабохвиляста рівнина, що має загальний нахил до річки. У межах міста у Вільшанку впадає струмок Труфанка (Труханка), що витікає з однойменного болота в центральній частині населеного пункту. На південній околиці міста – озеро Лебединське (Лебедине, Леб’яже), оточене лісовим масивом. Його площа разом з навколишніми луками – 50 га. Навколо Лебедина багато хвойних лісів. Площа зелених насаджень – понад 1 тис. га.

Відстань від обласного центру (м. Суми) – 42,5 км. Від обласного центру до Лебедина прокладені дві асфальто-шосейні траси: через село Штепівка (відстань – 72 км) і через село Ворожба (відстань—50 км). Автобусним сполученням місто поєднано з Києвом, Харковом, Полтавою, Черніговом. Тупиковою 35-кілометровою залізничною колією Лебедин пов’язаний зі станцією Боромля на залізничній магістралі Суми – Харків (відстань до обласного центру залізницею – 72 км). Лебединській міській Раді підпорядковані села: Куданівка, Олексенкове, Токарі. Територія, міськради, займає 148 кв. км. За станом на 1 січня 2017 р. по Лебединській міськраді разом із підпорядкованими селами налічувалось 26926 чол. населення. Місто Лебедин належить до категорії малих міст помірних темпів розвитку.

Надзвичайно цікава й захоплююча історія Лебедина. Місто Лебедин побудоване на річці Вільшанка 1654 року (за іншими даними 1652 року).  Цю дату можна вважати офіційною датою заснування міста. Назву міста принесли із собою переселенці із Задніпров’я (містечко Лебедин на Черкащині – нині село Шполянського району). З 1659 р. Леб’яжий город (так тоді називався Лебедин) стає сотенним містечком Сумського слобідського козацького полку. Цей статус місто зберігало 106 років. Тут перебувало сотенне правління, мешкав сотник. Наприкінці ХVII ст. Лебединська дерев’яна фортеця вважалася найбільшою і найміцнішою серед усіх сотенних міст Слобожанщини.

Історія Лебедина тісно пов’язана з історією всієї України, яка віками боролася за свою незалежність. З Лебедином пов’язана і одна з найтрагічніших сторінок історії України. Наприкінці 1708 р. князь О. Д. Меншиков чинив тут суд над прихильниками гетьмана Івана Мазепи. Пам’яткою про ті трагічні події є символічна могила 900 закатованих українських козаків.

Після ліквідації козацького устрою Слобожанщини Лебедин став центром комісарства, потім – центром повіту, деякий час входив до складу Охтирського повіту, а з 20-х років  ХХ ст. – районний центр.

Історія Лебедина так чи інакше пов’язана з життям і творчістю визначних людей української і світової культури. В 1782 р. до свого друга Федора Залеського завітав видатний український мандрівний філософ і поет Г.С. Сковорода. В Лебедині бували також відомі вчені І.І. Срезневський і О.О. Потебня, українські письменники П.П. Гулак-Артемовський та Г.Ф. Квітка-Основ’яненко. З 1849 по 1862 рік у Лебедині жив, працював і був похований український поет-романтик М.М. Петренко – автор поезій, що стали народними піснями, «Дивлюсь я на небо» і «Взяв би я бандуру». У червні 1859 р. до Лебедина завітав великий український геній, поет, художник, демократ Т.Г. Шевченко, який зупинився у братів Залеських. Влітку 1893 р. в Лебедині жив і творив великий композитор С.В. Рахманінов.

Лебединці боронили українську землю в лавах Армії Української Народної Республіки на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою. Страшний Голодомор, що пройшовся по всій підсовєтській  Україні в 1932-1933 рр., не обминув і міста Лебедина. За приблизними оцінками старожилів-очевидців, від голодної смерті тоді загинуло до 30 % лебединців. У роки Другої світової війни лебединці, як і весь український народ, боронили свою землю від німецько-нацистських загарбників. Мешканці міста змогли пережити чорні дні німецької окупації. 19 серпня 1943 р. місто було остаточно звільнене від загарбників. Цей день досі відзначається як День міста Лебедина.

Нині Лебедин – сучасне розвинене місто. У місті успішно працюють 10 промислових підприємств та 3 спільні українсько-чеські підприємства. Функціонують 7 загальноосвітніх шкіл, педагогічне, медичне та вище професійне училище лісового господарства, лікарня, міський художній та районний краєзнавчий музеї, районна і міська бібліотеки, будинок культури, міський центр культури і дозвілля, дитяча школа мистецтв, районний і міський будинки дитячої та юнацької творчості, станції юних натуралістів та юних техніків. Місто Лебедин прикрашають пам’ятки архітектури: Торгові ряди і 4 церкви.

Заснований у ХVІІ ст. старовинний Лебедин виглядає сьогодні молодим і красивим. Загорнутий у віти лип, оточений бунчуками тополь і хоругвами плакучих верб, він пульсує в єдиному ритмі всієї соборної суверенної України, несучи людям добро і щедрість.

Також в Лебедині народилися майбутні діячі науки і культури ХVІІІ-ХІХ ст.: перший український мінералог Ф.П. Мойсеєнко (Моїсеєнков, 1754-1781), український історик медицини, перекладач і бібліограф В.Я. Джуньковський  (1767-1826). Це батьківщина доктора біологічних наук і письменника М.В. Доленго (Клокова), художників Ф. Г. Кричевського і О.Д. Басанця, композитора і фольклориста О.І. Стеблянка, мистецтвознавця С.А. Таранушенка, письменника М.М. Ляшка, історика літератури І.І. Гливенка, співаків Б.Р. Гмирі та І.Н. Стешенка, хірургів М.І. Ситенка, М.М. Милостанова, Т.Я. Балаби, хіміка М.Р. Котляренка, генералів М.І. Чередниченка і О.М. Ячинського, контр-адміралів В. Г. Новикова, О.П. Супруна, маршала В.К. Харченка. Звання Героя удостоєні уродженці міста, учасники Другої світової війни Д.А. Карабан, Г.М. Калиниченко, М.І. Лисунов, М.П. Логвиненко. Звання Героя Соціалістичної Праці – Я.М. Шульга, Н.І.Грушка, О.В. Гадяцький. М.Х. Савченко удостоєна цього почесного звання двічі.

…Читайте далі про проведення оглядових екскурсій для туристів «Архітектурні й історичні пам’ятки, заповідні об’єкти і мальовничі місця міста Лебедина», а також тематичні екскурсії.

Художній музей

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут