“Зимовий вечір” (1890-і рр.) Васильківський Сергій Іванович (1854-1917)

0
275

Розмір: 25 х 36 см
Фанера, олія
В колекції: з 1939  року

Сергій Васильківський, талановитий живописець – пейзажист, за стилем своїх робіт, відноситься до блискучої плеяди художників-реалістів, які прославили українську малярну школу кінця ХІХ – початку ХХ ст., не тільки у себе на батьківщині, але і далеко за її межами. Наповнені любов’ю, поетичною ніжністю і відчуттям власної приналежності до мальовничих місць, які зображені на його полотнах, роботи Васильківського, як ніби переносять глядача в його улюблені українські степи та села Слобідської України.

Реалізм, з яким Васильківський пише свої картини, тісно переплетений з сентименталізмом. Низькі хмари, просочені сонячними променями, зелені галявини, квітуча природа, хати з похилившимся тином – все викликає розчулення.

Сьогодні твори Васильківського виставлені в найбільших музеях України. Основна частина робіт прикрашає галереї Харківського художнього музею, створеного завдяки пожертвам самого Васильківського. Багато його робіт зберігається і виставляється в Національному художньому музеї, Сумському музеї. Картинами кисті С.І. Васильківського може похвалитися і Лебединський художній музей, де зберігається одразу 15 його робіт, одна із яких – неперевершений етюд «Зимовий вечір».

Цей твір – блискучий приклад уміння Васильківського зображати сніг, цей неперевершений сюжет в поетиці окремих його робіт. «Білого в природі не існує, – говорили в цей час імпресіоністи, – над снігом є небо. Небо синє, і на снігу повинно бути це синє». Своєю картиною «Зимовий вечір» Васильківський, наче, підтверджує цю думку. У філігранних рухах його кисті перекриваються в нескінченному розмаїтті мазки білого, брудно-фіолетового, синього, з дивовижною чутливістю до варіацій кольору і світла. Постійна мінливість, складність у передачі переливів, робить сніг таким привабливим для очей глядача. Доповнює відчуття простору – біло-блакитне небо з напівпрозорими хмарами, на яких розовіє світло сонця, що заходить.

Дивлячись на картину, можна подумати, що саме сніг та атмосферні ефекти неба є головними героями полотна, а три селянські хати із занесеними снігом стріхами, що йдуть у перспективу, невисока огорожа та звивиста доріжка, є елементами декорації, що лише привносять в роботу ліричні елементи національного колориту.

Попри невеликий формат, «Зимовий вечір» по-справжньому монументальна робота: чітка побудова, гармонійне співвіднесення всіх складових, пружна ритмічність кольорів надає їй піднесеного звучання. В картині відчувається прагнення до композиційної розгорнутості та глибоке осмислення натури.

За надзвичайну ліричність його творів, сучасники часто називають Васильківського поетом українського малярства та «художником світла», чиї картини незмінно викликають у відвідувачів світлі почуття. А його авторське витворення ідеального пейзажного образу рідного краю, на думку мистцетвознавців, збігається з характерним для народної уяви сприйняттям буденного, як прекрасного й величного, що є визначальною рисою етнічно-ментального кодексу українства.

Картину «Зимовий вечір», як і 14 інших робіт Сергія Івановича Васильківського можна побачити в третьому залі художнього музею. Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут