“Україна у вогні” (2002‒2003) Ковтун Павло Михайлович (1937-2014)

0
850

Розмір: 98х98 см
Полотно, олія
У колекції: із 2006  року

Заворожуюча картина від неординарного сумського художника Павла Ковтуна. Майстер портретів, пейзажів та натюрмортів, Павло Михайлович завжди зачаровував глядача своєю манерою письма із тяжінням до «суворого» стилю, вишуканістю композиції, психологізмом, емоційністю і символізмом, узагальненням образів та напруженою кольоровою гамою. Головна тема у творчості художника – образи людей у складних умовах війни, революцій, голоду.

Інтерес до робіт майстра проявляли не лише шанувальники його творчості із України, Росії, США, Португалії, Австрії, Австралії, а й органи державної влади, що придбали ряд робіт художника для художніх музеїв Чернігова, Сум та Лебедина.

Не зважаючи на реалістичний стиль, у кожній із робіт автора завжди присутні елементи фантасмагорії. Сам художник часто підкреслював, що головним для нього є виключно внутрішній зміст картини, її смислове та емоційне значення. Ось так він говорив про них: «У мене в кожній роботі що-небудь «закопане», що потрібно розшифровувати. Допитливий глядач докопається до суті, задумається, щось відчує ¾ для мене це найвища мета».

Ще від 1960-х років особливе місце у творчості художника посідає Тарас Шевченко. «Шевченко — це мій кумир», — говорив Павло Ковтун, що часто звертався до образу Великого Кобзаря. Темами картин художника стали твори поета, через призму яких Павло Михайлович сприймав «складну і трагічну сучасність». Образ і творчість Великого Кобзаря захопили художника і спонукали до створення емоційних і глибоко символічних сюжетів.

Однією із картин «Шевченкіани» Павла Ковтуна є «Україна у вогні» або «Україно, я до тебе літатиму з хмари на розмову». Але про що ж буде та розмова? Мабуть, про трагічне минуле і не менш драматичне сьогодення України.

При першому огляді картини вона справляє враження історичного ребуса, який сам автор розшифровував наступним чином: «Про Україну світ дізнався із подій Чорнобиля. На картині дух Тараса летить на тлі абревіатури для закордонуUA. Літера U намальована чорними димами Чорнобиля (Джин ліворуч, угорі, у шапці зі значком радіаційної небезпеки) та смугою диму від вогнища на «фігурі» (вишці часів татарських набігів; запорожці так сповіщали про навалу ворогів — факел тривоги та біди — тодішній світловий телеграф). Літера А вимальовується сучасними повсякденними заводськими димами-забруднювачами, що, як хижаки, знищують усе живе. Біля морди хижака — сонце, закрите доларом — символом сучасної моралі — «Гроші понад УСЕ!». Рама вікна забита дошками — символ мертвої зони Чорнобиля це спорожнілі «неперспективні» села, покинуті мерцями і заробітчанами-закордонниками та ненародженими українцями.

Дух Тараса розпростер руки — звертається до нас, українців. Жест правої руки, кулак із факелом та сокира у Джина: «…щоб збудить Хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить. Та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить». Жест лівої руки: «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!».

І ще деталі на картині: контраст соціальний — злидні (немічна бабуся із кравчучкою, мати-молодиця із торбами в обох руках із дитиною (дитсадки позакривали), сіно на велосипеді — боротьба за виживання, з одного боку, а з другого — «хатинки»-вілли сучасних багатіїв  із Мерседесами на тлі річки ¾ чорно-кривавої від сліз, смертей, горя та злиднів пересічних маленьких українців.

Із такою інформацією-зверненням до сучасників я намагався розповісти, про що б говорив дух Тараса з Україною, із нами — сучасниками».

До сказаного уже покійним художником можна додати хіба що те, що ця картина виявилася не лише історіо-софською, а й футурологічно-пророчою — у вогні й диму спалених шин на Євро-Майдані фактично в муках народилася нова Українська політична нація і нова Українська держава.

Із цією та іншими роботами художників Сумщини, у т.ч. з картинами І.І. Гапоченка, О.Г Прокопчука, С.І. Побожія, В.С. Чевгуза, І.О. Волчека, С.М. Півторака та інших, можна познайомитись у художньому музеї, за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.

Художній музей

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут