“Водяний млин” (1874) Полєнов Василь Дмитрович (1844-1927)

0
286

Розмір: 76 х 66 см
Полотно, олія
В колекції: з 19
48  року

Одним з найбільш значимих явищ не тільки російського, а й європейського живопису другої половини XIX століття є творчість Василя Полєнова. Багатогранна натура художника не знала меж. Він був і живописцем і театральним художником, архітектором і музикантом, а у багатьох відношеннях виступав як новатор.

В історію мистецтва Полєнов увійшов своїм тихим, але дуже сильним і проникливим словом поета в живописі, який відкрив інтимний світ старовинної садиби й таємницю привабливої краси позаміського пейзажу.

Пробуючи себе у різних напрямках живопису, Василь Дмитрович, нарешті, знайшов свою «нішу», що пізніше дістала назву – «поетичний пейзаж» або «пейзаж настрою». Рухаючись у цьому напрямку, в своєму творчому пошуку Полєнов поступово зближується з передвижниками – художниками нового покоління, які протиставляли сухому академізму з його суворими канонами – живіше, реалістичне зображення дійсності. І тут Полєнов, з його прагненням до простоти, органічно вбудовувався в цей напрямок. Саме в цей період (1870-1880-і), один за одним з’явилися на світ сповнені романтики і краси його всесвітньовідомі пейзажі. Серед інших робіт, не можливо не згадати «Зарослий ставок», «Бабусин сад», і звичайно ж картину – «Водяний млин» із лебединського музею.

Повна назва картини – «Водяний млин у кресоньєрах. Містечко Вьоль у Нормандії», виконана майстром у 1874 році. Не дивлячись на простоту сюжету, картина надзвичайно реалістична і глибока. Це полотно з внутрішньою історією. Основне місце тут займає, власне, млин. Його важке колесо дещо потемніло від часу…

Стояча вода у струмку говорить, що млин уже спорожнів. Але не так багато потрібно, щоб уявити собі, як раніше тут вирувало життя – рівно крутилося велике колесо, що приводилося в рух потоком води.

Тепер це місце безлюдне і цю занедбаність, самотність якнайкраще підкреслює фон – стара кам’яна стіна та густі зарості дерев. Особлива краса цієї картини – в її живописному рішенні: там, де тихо тече невеликий струмок, старий млин нагадує про давно минуле … тут витає «мелодія старовинної смутку»: млин відслужив своє, ніхто не буде його ремонтувати, немає потреби замінити зношені та розсохлі колоди… та й струмок поступово міліє та згодом заросте очеретом…

Роботи Полєнова завжди користувалися успіхом серед його сучасників. Тож, не дивно, що художник часто робив їх повторення, із різними варіаціями сюжету. Такими варіаціями можуть бути «Старий млин» (1880) із Єкатеринбурзького музею та «Старий млин», дещо більшого формату, із Серпуховської картинної галереї, створені майстром через 6 років після роботи, яка зберігається у лебединському музеї.

З цією та іншими роботами передвижників можна познайомитися в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва, за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81.

Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут