Зал № 2: Українське і російське мистецтво першої половини XIX століття

0
332

У залі експонуються твори українського і російського мистецтва першої половини XIX століття – складного етапу в соціальному, політичному і художньому житті країни. У центрі уваги вітчизняних митців постає людина із складним і багатим світом почуттів. Художники значною мірою відходять у своїй творчості від релігійних та міфологічних тем, надають перевагу світській тематиці.

Важливі зміни намічаються в жанрі портрета. Поряд з популярним парадним портретом, коли людину малювали при орденах, у пишному роззолоченому одязі, що заступав часом образ самого портретованого (П. Левицький: “Портрет князя М.Г. Рєпніна-Волконського”), починає поширюватись так званий камерно-інтимний портрет, де основна увага зосереджується на правдивому відтворенні зовнішності, характеру й психічного стану людини (парні портрети подружжя Сбитнєвих пензля І.А. Васькова).

Високим художнім рівнем виконання відзначається портрет князя Голіцина. В розумному, холодному, гордовитому виразі обличчя відчувається світська вишуканість і внутрішня пересиченість випещеного долею вельможі. Працюючи над портретом В.І. Анненкової, невідомий автор прагнув втілити ідеал жіночої краси, надаючи йому романтичного забарвлення.

Парні портрети подружжя місцевих поміщиків Лосєвих, написані невідомим художником з кола В.Л. Боровиковського, яскраво характеризують високі досягнення українського реалістичного мистецтва своєю цілісністю психологічної характеристики образу та живописною майстерністю. В портреті О.І. Красовського пензля К.Ф. Юшкевича-Стаховського тісно переплітаються романтичні і реалістичні тенденції.

На початку XIX століття як самостійний жанр живопису починає розвиватися пейзаж, чому сприяла організація в Петербурзькій Академії мистецтв спеціального класу ландшафтного мистецтва. Прагнення відобразити різні нюанси природи і світло-повітряного середовища характеризує романтичний морський краєвид “Георгіївський монастир. Мис Фіолент» І.К. Айвазовського.  Гуманізм задуму, духовне торжество людини над безглуздою силою стихії пронизують картину засновника московської пейзажної школи К.І. Рабуса “Скеля з хрестом” (інша назва – “Молитва за загиблих товаришів”).

На картині “Поміщицький дворик” художник О.М. Цеге фон Мантейфель зобразив садибу братів Олексія та Максима Залеських у Лебедині, в якій у червні 1859 року гостинно приймали Т.Г. Шевченка. В картині вдало поєднуються два різні жанри: провінційний міський краєвид і побутова сцена.

У залі представлені художні меблі початку XIX століття у стилях “класицизм” і “ампір”. Виділяються своєю оригінальністю і високохудожнім оздобленням бюро-комод, бюро-шифоньєрка і гарнітур з карельської берези.

У вітринах шаф експонуються скляні і порцелянові вироби західноєвропейських майстрів XIX століття, імператорського фарфорового заводу, Волокитинської фарфорової мануфактури (фабрики) А.М. Миклашевського (1839—1862 рр.)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Войти с помощью: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут